Сторітеллінг в початковій школі як технологія розвитку критичного мислення

Досвід роботи в школі показує, що якщо у молодшому шкільному віці незакладений стартовий освітній капітал дитини, що визначає успішність навчання на наступних рівнях, то у 5, 6 класах учні втрачають інтерес до навчання.

Досить ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.

Найчастіше використовують  на уроках :

• асоціативний кущ

• гронування

• кубування

• кероване читання з передбаченням

• порушена послідовність

• взаємні питання

• біном фантазії

• вільне письмо, есе

• ромашка Блума

• фантастичні гіпотези

• письмо в малюнках

• складання загадок, скоромовок

• "Читаємо і запитуємо"

• "Взаємне навчання",

• сторітеллінг

 Технологія подання інформації у вигляді цікавих історій – технології Сторітеллінг.

Чому сторітеллінг назвали сторітеллінгом?

У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати.

Отже, сторітеллінг – це розповідання історій.

Сторітеллінг широко застосовують в рекламі, бізнесі - для просування нових товарів, брендів, благодійності( розповідають про історії людей та необхідності допомагати їм), журналістиці, політиці та інших сфераїх діяльності.

Зараз застосування сторітеллінгу є актуальним і в освіті.

Сторітеллінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій.

• Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди...

• Саме молодші школярі дуже люблять слухати та та розповідати історії про себе та інших.

Чому ж зараз до сторітеллінгу така увага?

Сьогодні спілкування наше все більше йде у світ віртуальний. Реальне спілкування стає предметом розкоші, якимсь мистецтвом, якому треба знову навчатися і до якого необхідно повертатися.

Чому сторітеллінг слід використовувати в початковій школі?

• Діти люблять слухати історії більше, ніж доповіді, описи чи визначення, тому що вони легше сприймаються (задіяна не лише раціональна сторона сприйняття інформації, а й образна). Отже, реалізується принцип доступності навчання.

• Історія впливає на почуття дитини, а це підвищує рівень концентрації уваги. Тому всі уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім з легкістю можуть відтворити. Правда теж у формі історії. Отже, реалізуються принципи міцності знань та емоційності навчання.

• Історія динамічна. Сучасні діти з кліповим мисленням краще сприйматимуть історію, ніж текст іншого виду.

• В історії є герой, який змінюється. Ці зміни відбуваються в процесі боротьби, наполегливої праці, виконання складних завдань тощо. Молодші школярі вчаться тому, що можна подолати труднощі. А якщо діти ще будуть «включені» в історію… вони навчаться бути наполегливими. Отже, реалізується принцип активності й самостійності.

• Будь-яка історія для дітей розповідається із використанням малюнків, відео, презентацій. Отже, реалізується принцип наочності.

Сприйняття молодшими школярами інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним і зрозумілим

Технологію сторітелінг можна застосовувати на різних етапах уроку та на уроках різних типів.

 Написання власної історії, застосовуючи технологію сторітеллінг.

• Запропонуйте скласти історію про себе, або оточуючих.

• Написання історії про себе - це гарний привід описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки, зробити висновки на майбутнє;

• Не вимагайте від учнів одразу чіткої структури та граматично правильних висловлювань;

• Нехай дитина напише історію так, як вона розповідає її вголос.

Передумова до написання історії – зняття дитячого страху.

«Читання та письмо для розвитку критичного мислення. Дитині слід пояснити, що вона зможе написати про себе.

Слід пояснити дітям, що це важливі етапи створення авторського тексту. Жоден автор не має каліграфічно записаних рукописів без закреслень, переписувань, доповнень, малюнків на полях. Слід показати такі рукописи дітям.

Як створити справжню історію для уроку?

Потрібно виконати 7 кроків.

1. Визначте тему і мету уроку, в залежності від цього подумайте, яка історія можлива на ньому.

2. Придумайте ряд подій, які трапляться (сюжет), та як вони висвітлять навчальний матеріал.

3. Визначтесь з героєм історії. Придумайте йому ім’я, зовнішність, звички, риси характеру, як він буде діяти в тих обставинах, що ви створили для нього.

4. Придумайте інтригу, пастку. Чим несподіванішим буде сюжетний поворот, тим краще.

5. Доберіть потрібні метафори (особливо для опису стану головного героя чи процесу, який описується). Запишіть оновлений варіант історії.

6. Напишіть перший варіант історії.

Експозиція. Жив був ______________________________________.

Де? Коли? Скільки часу? З ким?

Зав’язка. Одного разу _____________________________________.

Що раптом трапилося? Приїхав друг, налетіла буря, впав стілець, прийшла звістка тощо.

Розвиток подій. ___________________________________________.

Перерахуйте всі події, які будуть описані. Подумайте, які емоції мають у цей час відчувати слухачі. Напишіть, як змінювався герой впродовж історії.

Кульмінація. ______________________________________________.

Напишіть, яка подія стала «вирішальною» для героя.

Розв’язка. _________________________________________________.

Напишіть, чим все завершилося. Як змінився герой, що він зрозумів, що буде робити далі?

Висновок. _________________________________________________.

Чому нас вчить ця історія? Мораль, теорія, визначення тощо.

Навчити учнів створювати власні тексти − нелегка, клопітка й наполеглива робота, яка передбачає сумісну творчу співпрацю педагога й школяра. Реалізація такої педагогічної співпраці відбувається, безумовно, переважно в межах уроках української мови, читання. Але елементи сторітеллінгу можна застосовувати й на інших уроках: основи здоров'я, природознавство, математиці, трудовому навчанні, у виховній роботі.