5 порад, як допомогти дитині з вибором професії

Як допомогти, щоб не нашкодити? Поради для тих, хто має сумніви чи варто довіряти вибір професії дитині.

Час іде і сучасний ринок праці диктує оновлені правила, тому кращою стратегією сьогодні буде придивитися до смаків вашого чада, зрозуміти його сильні та слабкі сторони і лише тоді запропонувати майбутній напрямок розвитку дитині. Звісно, це лише просто написати, але підготувались і підготували для вас 5 порад, які допоможуть м’яко та по-дружньому спрямувати дитину у професійне середовище, де вона зможе досягти успіху.

ПОРАДА №1
 Прислухайтеся до дитини 

Ще декілька років тому у п’ятірку найпопулярніших спеціальностей серед абітурієнтів входили право, менеджмент, комп'ютерні науки, туризм та маркетинг.

Якщо ви звернете увагу на тенденції вступної кампанії, то помітите, що у кожного покоління є своя мода і попит на професії. Більшість нав’язуваних батьками фахів найчастіше вже неактуальні, адже старші не завжди встигають стежити за тенденціями та інноваціями. Натомість, випускники знайомі чи не з усіма новинками. Нові спеціальності в XXI столітті з'являються зі швидкістю світла. Тому не варто вмовляти дитину закинути ідею стати оператором дронів або припинити займатися блокчейном, цікавитись тенденціями криптовалюти. Важливо зрозуміти, навіть якщо ви не маєте жодного уявлення про що йдеться у попередньому реченні, у будь-якій професії головне – засвоїти всі необхідні навички, тож поясніть юнакові або молодій леді, що тут їй знадобляться уміння доводити справу до кінця, відповідальність та прагнення зробити свою роботу якісно.

Також корисним вказівником для вас може стати хобі дитини. Якщо плекати й підтримувати її захоплення, вони допоможуть розібратися, куди рухатися далі.

ПОРАДА №2
 Створюйте правильне середовище 

Діти та підлітки отримують знання не тільки від вчителів і репетиторів. На їхній розвиток багато в чому впливає середовище. Найважче для дорослого в цій ситуації – знайти правильну роль. Не мучити дитину порадами й не перекладати на неї свої бажання, а допомогти розвивати власні таланти.

Найкраще, що можна зробити, – вести постійний діалог з підлітком, який сумнівається у виборі, до кінця не розуміє, що йому ближче і цікавіше. Поговоріть з дівчиною чи хлопцем, вчасно відвідайте тематичну лекцію, виставку, купите книгу – це мінімум, який здатен подолати кожен дорослий. Психологи радять починати розмовляти про майбутню професію вже у 7-му класі: так дитина точно встигне підготуватися до вступу в університет або коледж.

Спеціалісти, які допомагають підібрати професію або змінити її, радять поставити ці чотири запитання:

• «Про що ти міг би/могла б прочитати 500 книг і не знудитись?»
• «Що ти міг би/могла б робити з інтересом впродовж п'яти років, навіть якщо б за це не платили?»
• «На що б ти витратив/витратила свій час, якби міг/могла не працювати заради зарплати і був/ була повністю фінансово забезпечений(-а)?»
• «Чим би ти не хотів/хотіла займатися ніколи в житті, що викликає у тебе абсолютну антипатію?»

ПОРАДА №3
 Допоможіть пізнати професії зсередини 

Про більшість професій ми знаємо лише дотично, тож знайомство з роботою ближче зменшить відсоток можливості розчарування. Перш ніж остаточно вибрати ту чи іншу професію, важливо, щоб підліток побачив, спеціальність за лаштунками у реальному житті. Добре, якщо в оточенні є дорослі, які можуть розповісти майбутньому абітурієнту про цю роботу. Попросіть своїх друзів розповісти дитині, чим і як вони займаються на роботі. Важливо, щоб юнак або дівчина почули про звичайні повсякденні обов’язки та справи. Наприклад, про те, як саме працюють з кресленнями (та про те, які нюанси виникають). Не забудьте й про те, що вранці потрібно приходити рівно на восьму і заповнювати щоквартальні звіти. Але про чаювання з бухгалтером також не завадить розказати. Пам’ятайте, мета такої розповіді – не реклама і не залякування, а відображення реального стану речей.

На багатьох підприємствах проводяться дні відкритих дверей. На таких заходах варто ставити правильні запитання: і не про високі показники чи велику мету, а про рутину, облаштування робочих місць. Також великі компанії іноді запрошують на стажування не лише студентів, а ще й школярів. Не виключено, що підлітку зовсім не сподобається те, що він дізнається про обраний фах. Зате у нього буде час змінити свій вибір і не витрачати кілька років в університеті даремно.

ПОРАДА №4
 Дослідіть ринок праці 

Поцікавтесь, які професії мають попит. Тільки насправді затребувані, а не «престижні». Щоб це зрозуміти, не треба читати добірки чи рейтинги. Варто зазирнути на сайти центрів зайнятості та платформи для пошуку роботи, і уважно переглянути вакансії.

Перегляд вакансій допомагає оцінити популярність професії, можливу зарплату і вимоги до претендентів. Можливо, виявиться, що самого вишу для роботи мрії недостатньо: паралельно потрібно буде вивчити мови або відвідувати курси.

ПОРАДА №5
 Підтримка – понад усе! 

Диплом про освіту і кілька років навчання – не контракт на все життя. У будь-який момент все можна змінити. Не забудьте повідомити про це дитину, яка обирає свій шлях. Не впевнений, що обрав справу життя – озирнись довкола й обери новий маршрут. Сучасний ринок праці передбачає атрофію страху переучуватись та набувати нових знань.

Світ змінюється дуже швидко і сучасній людині доведеться перенавчатися кілька разів в житті. Багато в чому тому набагато важливіше визначитися зі сферою, а не з конкретною професією, і розвивати навички, які можуть стати в пригоді. Так підліток залишає собі більший простір для розвитку.

І головне – усі ми різні, тож дозвольте дитині бути тим, ким вона є!

24 речі, які ви можете зробити зараз, щоб розвинути впевненість у дитини

Переконайтесь, що вони знають, що ви засмучені їхнім вибором, а не тим, ким вони є

Допоможіть їм подолати страх навдачі

Навчіть їх як ставити і досягати цілей

Нехай вони роблять вибір відповідно до віку

Створіть Стіну Слави, щоб визначити їх досягнення 

ЗАСИПАЙТЕ ЇХ ОБІЙМАМИ !

Допоможіть їм виявити свої інтереси та пристрасті

Оточіть їх позитивними, впевненими в собі людьми (включаючи своїх друзів)

Хваліть їх правильно

Розвішуйте їх портрети чи твори мистецтва в будинку

Зробіть особливий час разом

Заохочуйте їх спробувати нові речі для розвитку нових навичок

Приєднуйтесь до їх гри (і нехай вони ведуть)

Заохочуйте їх спробувати театральний гурток

Просіть у них поради чи думки

Переконайтеся, що вони знають, що ваша любов безумовна

Заохочуйте їх висловлювати свої почуття

Давайте завдання, відповідні віку, по дому

Звертайтеся до дітей по імені

Ставте дітям спеціальні завдання, які відповідають віку, щоб допомогти вам

Нехай вони підслухають, як ви позитивно про них говорите іншим

Виділіть час, коли приділяєте їм неподілену увагу

Зосередьтеся на підвищенні власної впевненості

Не порівнюйте їх з іншими

Сьогодні - *День психічного здоров'я*. Воно є ключем до ефективного та повноцінного життя. Піклуватися про нього - це нормально і просто необхідно! 

Якщо ви відчуваєте психічне перевантаження- спробуйте ці прості кроки для самодопомоги.

*Впорядкуйте думки* - у цьому допоможуть практики майндфулнес та дихання, а також повноцінний сон.

*Не шукайте винних* - спробуйте зосередитись на тому, що ви можете контролювати, і дійте. 

*Розберіться у проблемі* - що, коли, де, з ким і з якими наслідками відбувається?

 *Складіть список рішень* та випробуйте їх на практиці - подумайте про наслідки кожного рішення і про те, які з них простіше реалізувати. 

Зрозумійте, коли вам потрібна *допомога* - якщо ви відчуваєте, що пригнічені та нікуди не рухаєтесь - попросити про допомогу у друга чи фахівця.

ОРІЄНТИР У СВІТІ  ПРОФЕСІЙ

Праця завжди була, є і буде основою життя. І від того як людина працюватиме,  залежить майбутнє не тільки сім'ї, а й держави. Як ви вже здогадалися, сьогодні мова піде про вибір професій.
А почну я з притчі.
Якось один народ вів нелегку боротьбу проти загарбників. І коли всім стало ясно, що вони про­грають битву, вояки вже не вірили своєму воєначальнику, пішла паніка, тоді люди обер­нулися до Мудреця і попросили: «О, Мудрець, допоможи нам, покажи, де та людина, яка поверне військо і надихне його на перемогу над ворогом!» Мудрець змилувався й показав дім, де жила така людина. Це був дім шевця. Отже, людина, яка могла бути генералом, шила не дуже гарне взуття, а бездарний ге­нерал вів військо до поразки.
У чому ж суть притчі?  Правильний вибір професії.

Як їм допомогти у цьому?

Уявіть собі два кола, які перетинаються між собою. Одне з них це світ Я, інше зовнішній світ – сучасні професії. На перетині утворюється простір вибору, адже дитина має обирати професію, яка відповідає її особливостям і одночасно має бути затребуваною у зовнішньому світі. І я би запропонувала батькам сфокусуватися на розширенні цих кіл, щоб дитина обирала з більшої кількості альтернатив.

Тобто, по-перше, цікавитися думкою та почуттями дитини щодо тих чи інших занять та ситуацій, вчити її прислухатися до себе, шукати відповіді всередині, фокусувати свої питання на самоусвідомленні.

По-друге, створювати розвиваюче середовище, в якому у дитини буде різноманітний соціальний досвід — можливість спробувати себе в дитячому та юнацькому віці в різних ролях: догляд за тваринами і молодшими дітьми, приготування їжі, творчість, підприємництво, наука, спорт, IT — список можна продовжувати до нескінченності.

Важливо дивитися на світ професій майбутнього, з точки зору проблем і завдань, які існують у людства, країни, і розмірковувати над тим, які знання і навички потрібні для їх вирішення. Я впевнена, що ще більш посилиться запит на міждисциплінарність — інтеграцію різних сфер знань. Тому, будь ласка, не змушуйте своїх дітей вибирати, ким вони хочуть бути — «фізиками» або «ліриками», технарями або гуманітаріями. Такий поділ застарілий, адже багато сучасних професій дають можливість інтегрувати ці інтереси і навички.

Пам'ятка для батьків щодо вибору професії
Шановні татусі й мами!
1. Дайте дитині право вибору майбутньої професії. 
2. Обговорюйте разом з ним можливі «за» і «проти» обраної ним професії. 
3. Розглядайте вибір майбутньої професії не тільки з позиції матеріальної вигоди, але і з позиції морального задоволення. 
4. Враховуйте у виборі майбутньої професії особистісні якості дитини, які необхідні йому в даній спеціальності. 
5. Якщо виникають розбіжності у виборі професії, використовуйте можливість порадитися з фахівцями-консультантами. 
6. Не тисніть на дитину у виборі професії, інакше це може обернутися стійкими конфліктами. 
7. Підтримуйте дитину, якщо у нього є терпіння і бажання, щоб його мрія збулася. 
8. Якщо ваша дитина помилилася у виборі, не карайте його за це. Помилку можна виправити.
9. Якщо ваша дитина рано захопилася якоюсь професією, дайте їй можливість підтримувати цей інтерес з допомогою літератури, заняття в гуртках і т.д. 
10.Пам'ятайте, що діти переймають традиції ставлення до професії своїх батьків!

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ НА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ

Для того щоб убезпечити свою дитину від небезпек Інтернету , дотримуйтесь наступних загальних правил його використання:

• Створіть за участю дітей домашні правила користування Інтернетом і вимагайте його неухильного дотримання. Змінюйте його відповідно до віку і запитів дітей.

• Попереджуйте дітей що не слід видавати особисту інформацію в Інтернеті, в тому числі прізвище, ім’я, домашня адреса, номери телефонів, номер школи, адреса електронної пошти, прізвища друзів або родичів, дату народження, фотографії. Нагадуйте, чим це може обернутися. Використовуйте нейтральне екранне ім’я, яке не видає ніяких особистих відомостей.

• Наполягайте на тому, щоб підлітки ставили до відома, якщо хто-небудь в Інтернеті загрожує їм. Ніколи не дозволяйте дітям особисті зустрічі зі знайомими по Інтернету без контролю з боку дорослих.

• Допоможіть захиститися від спаму. Навчіть підлітків не відповідати на небажані листи. Використовуйте фільтри електронної пошти для блокування небажаних повідомлень. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи – музики, комп’ютерних ігор та інших програм – є крадіжкою.

• Розкажіть дітям про правила поведінки в Інтернеті. Діти ні в якому разі не повинні використовувати Мережу для хуліганства, поширення пліток або погроз іншим людям. Будьте уважні до ваших дітей!

• Переконайтеся, що підлітки радяться з вами перед покупкою або продажем чого-небудь в Інтернеті.

• Обговоріть з підлітками азартні мережеві ігри і пов’язаний з ними ризик. Нагадайте, що дітям не можна в них грати.

• Підтримуйте рівень безпеки вашого комп’ютера на належному рівні. Якщо ваша дитина краще вас розбирається в програмному забезпеченні, то чому б не доручити йому турботу про безпеку ваших сімейних комп’ютерів?

• Переглядайте блоги, відшукуючи позитивні приклади для наслідування для ваших дітей.

Правила з Інтернет безпеки Поради батькам https://www.youtube.com/watch?v=SqtASk2MzBg

Поради психолога: Як захистити дитину в Інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=zgwvEIk3SqI

Інтернет - залежність у дітей. Поради психолога https://www.youtube.com/watch?v=6-F31Pq3nFM

Вийшла книга про дитячий та батьківський мозок «Спілкування з дитиною в малюнках»

Що робити, коли емоції ллються через край, а градус напруження конфлікту зростає з кожною хвилиною? Як заспокоїтись і налагодити взаємодію з дитиною розповідають у новій книзі «Спілкування з дитиною в малюнках».

 https://osvitoria.media/news/vyjshla-knyga-pro-dytyachyj-ta-batkivskyj-mozok-spilkuvannya-z-dytynoyu-v-malyunkah/

    8 мультфільмів, які навчають дитину толерантності

  Дуже важливо навчити дитину з самого дитинства не засуджувати інших і не боятися «особливих» дітей, вміти співчувати, бути толерантними. Поговорити з малюком про важливе допоможуть добрі мультфільми, в яких закладена глибока ідея.

       Ці короткометражні анімаційні фільми варто подивитись кожній людині, не залежно від її віку, національності і життєвої позиції. Зміст кожного мультика потрібно усвідомити і просто зробити для себе висновки.

https://www.empatia.pro/8-multfilmiv-yaki-navchaut-dytynu-tolerantnosti                                               

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

         Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

         Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

        Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

       Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

       Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність  до навчання.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:

• Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна,  не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.
• Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
• Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
• Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.
• Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
• Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.
• Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.

Пам'ятайте:

• Покарання – це моральний замах на здоров'я дитини  - фізичне і психічне.
• Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.
• Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
• Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
• Хоч би що  трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
• Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
• Не забувайте:  ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.
• Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників,  оскільки це діяльність, без  якої  дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  батькам  учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися.  Чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.