Як вихователю ГПД організувати роботу з дітьми
Група подовженого дня (ГПД) — середовище, де діти перебувають після уроків. Вихователь організовує та планує роботу так, щоб органічно поєднати їхню урочну й позаурочну діяльність. Також він стежить за тим, аби у дітей зберігалася працездатність і підвищувалася успішність. Для цього раціонально чергує режим праці й відпочинку дітей.
Головне завдання вихователя — створити у ГПД атмосферу взаєморозуміння, поваги та любові, щоб діти почувалися комфортно й мали змогу самореалізуватися. До того ж він має злагоджено співпрацювати з учителями початкових класів, аби разом:
- створювати сприятливі умови для освітньої діяльності та єдиного процесу пізнання на уроці й під час самопідготовки;
- систематично формувати навички навчальної роботи учнів;
- організовувати різні види занять;
- виховувати позитивне ставлення до навчання;
- формувати бажання працювати як індивідуально, так і в групах;
- налаштовувати дітей на систематичну працю для досягнення успіху;
- навчати раціонально використовувати час;
- розвивати й удосконалювати вміння самостійно працювати та перевіряти виконані завдання;
- створювати сприятливі умови для інноваційних позакласних заходів;
- диференційовано контролювати роботу учнів;
- розвивати в дітей творчу ініціативу й кмітливість шляхом виконання креативних завдань.
Співпраця педагогів упродовж дня здатна якісніше забезпечити функції групи подовженого дня.
Самопідготовка дітей у ГПД
Зверніть увагу!
Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб виконання не перевищувало:
- 2 клас — 45 хв
- 3 клас — 1 год 10 хв
- 4 клас — 1 год 30 хв
Самопідготовка — найважливіша форма організації освітнього процесу в групі подовженого дня. Виконання домашніх завдань — це щоденні обов’язкові заняття, органічно поєднані з уроками, під час яких учні в чітко визначений час самостійно виконують загальноосвітні, розвивальні (корекційні), виховні й навчальні завдання.
Вихователі мають створити умови для самопідготовки дітей так, щоб вони:
- закріпили й повторили вивчений матеріал;
- поглибили розуміння змісту навчальних предметів;
- мали змогу самостійно засвоювати знання, уміння і навички;
- розвивали інтерес до навчання й формували різні компетентності;
- навчалися самостійно працювати.
Самопідготовка дітей не зводиться до самостійного виконання домашніх завдань у повній тиші. Вихователь має організувати її за певними етапами й тримати в полі зору кожну дитину.
Рухова активність
Рухова активність молодших школярів займає половину часу, упродовж якого діти перебувають у групі подовженого дня. Вона передбачає прогулянку, фізкультхвилинки та ігрову діяльність.
Прогулянка
Після завершення уроків та обіду діти мають активно відпочити на свіжому повітрі. Вихователю слід проводити з ними спортивні години, рухливі ігри, пішохідні цільові екскурсії тощо. Також можна дозволити дітям самостійно обрати колективну чи індивідуальну діяльність відповідно до їхніх уподобань. Вихователь ГПД має комбінувати види активного відпочинку дітей під час прогулянки залежно від їхнього віку, сформованості колективу та погодних умов.
Зазвичай для проведення гри слід обирати ведучого. Це можна зробити кількома способами, як-от:
• за згодою гравців — голосуванням;
• за результатом попередньої гри — обрати переможця;
• за допомогою лічилки.
Під час рухливих ігор на свіжому повітрі ми використовуємо спортивно-ігровий інвентар — скакалки, кеглі, резинки, м’ячі різного розміру. На майданчиках діти відпрацьовують різні навички, зокрема:
- на спортивному — грають м’ячами в ігри «Влуч у ціль», «М’яч середньому», «Естафета»;
- на волейбольному — відпрацьовують елементи гри у волейбол;
- на футбольному — вчаться забивати м’яч у ворота;
- на баскетбольному — тренуються влучати м’ячем у щит і сітку, вести м’яч тощо.
У теплі пори року діти за бажанням відпочивають на спортивних вуличних тренажерах, на ігровому майданчику і грають у теніс. Узимку вони катаються на санках, сноубордах і лижах, ліплять снігове містечко, а потім розфарбують його розведеною гуашевою чи акварельною фарбою. У будь-яку пору року їм цікаві розважально-пізнавальні екскурсії до водойм.
Фізкультхвилинки
Групи подовженого дня за своєю ідеєю — дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної культури.
Василь Сухомлинський
Під час самопідготовки слід проводити фізкультхвилинки, адже потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їхнього розвитку. Без активних рухів та фізичних вправ неможливий ріст і розвиток дитини. При цьому вихователь ГПД має забезпечити провітрювання класу, звертати увагу на поставу та правильне дихання дітей.
Фізкультхвилинки займають небагато часу, але для дітей, які перебувають повний день у школі, мають велике значення. Зокрема вони:
- знімають втому;
- нормалізують увагу й активність;
- відновлюють сили й робочий настрій;
- повертають почуття бадьорості;
- підвищують дисциплінованість;
- дають змогу розслабити одні м’язи та включити в роботу другі.
У своїй роботі ми віддаємо перевагу тематичним фізкультхвилинкам, пов’язаним з навчальним змістом. Це дає учням змогу відпочити, не відволікаючись від освітнього процесу.
У букварний період під час фізкульхвилинок букви «оживають». Діти «малюють» рухами їхню форму — А на ходулях походжає, О — бубликом покотилась, І — солдатиком стоїть, Ф — поставила руки в боки, Г — зігнулась, нахилилась, Х — схрестила руки тощо.
Після читання літературних творів вони виконують рухи, властиві тим персонажам, про яких прочитали. Коли ми усно розв’язуємо приклади чи аналізуємо задачу з математики, теж задіюємо рухи, щоб підсилити розуміння поставленої проблеми. Коли діти виконують домашні завдання з природознавства, то під час фізкультхвилинок вони «перетворюються» на зайчиків, лисичок, квіточок, Сонце, планети тощо.
Тематичні фізкультхвилинки у групі подовженого дня слід поєднувати з темами уроків та їхнім змістом. Вихователь із дітьми мають змогу їх доповнювати новими рухами, вправами та фразами.
Взаємодія вчителя й вихователя — важлива умова успішної організації роботи в групі подовженого дня. Їхні вимоги до дітей мають бути однаковими. Освітній простір, у якому діти перебуватимуть упродовж дня, має бути безпечним, пізнавальним, розвивальним і корисним.
Фізкультхвилинка у ГПД: поради вихователю
Фізкультхвилинки під час самопідготовки та інших видів діяльності у ГПД не менш важливі, ніж під час уроків. Вихователь має добирати їх так, щоб не повторювати вчителів початкових класів, а створювати для дітей ефект новизни
Добирайте вправи, які добре відомі дітям, відповідно до їхніх вікових особливостей.
Стежте, щоб кожна фізкультхвилинка тривала близько 2 хв.
Віддавайте перевагу нескладним різноманітним руховим діям, які діти легко запам’ятовують, як-от потягування, нахили, повороти, присідання, підскоки, біг на місці, рухи кистями тощо.
Залучайте дітей до виконання вправ на великі м’язові групи, щоб знімати в них статичне напруження після тривалого сидіння за партою.
Комбінуйте вправи, щоб рухи відрізнялися від тих, які діти виконували під час самопідготовки. Якщо в дитини втомилися м’язи ніг, спини й шиї, запропонуйте вправи на випрямлення ніг і тулуба, розведення рук у сторони, нахили голови, розслаблення м’язів кисті, а якщо втомилися очі, вправи на фокусування тощо.
Добирайте для фізкультхвилинок такі тексти, щоб дітям подобалось їх супроводжувати відповідними рухами.
Стежте за увагою учнів. Якщо вона послабилася, виконуйте фізкультхвилинки.
Перед виконанням вправ інструктуйте дітей, аби не викликати перезбудження й не відволікати уваги від освітнього процесу.
Урізноманітнюйте вправи різними вихідними положеннями — сидячи чи стоячи за партою, стоячи біля парти тощо.
Під час фізкультхвилинок стежте за тим, як діти виконують вправи, робіть відповідні зауваження.
Кожні два-три тижні змінюйте комплекси вправ для ефекту новизни.
+
Під час письмових робіт проводьте скорочені фізкультхвилинки, що складаються з однієї вправи, яку діти виконують за партами.
Подбайте, щоб одяг учнів не заважав їм виконувати вправи. Запропонуйте дітям розстебнути комірці, послабити пояси тощо.
Вихователі у групі подовженого дня обов’язково мають застосовувати ігри з дітьми на різних етапах. Це найліпший спосіб, щоб включити молодших школярів у активну освітню діяльність і моделювати певні системи, явища та процеси, які вони вивчають.
Гра — постійне джерело задоволення дитини; універсальний спосіб оброблення вражень, отриманих від навколишнього світу. Це особлива атмосфера інтересу й емоційного піднесення, пізнання та розвитку, джерело радості й фантазій, запорука хорошого настрою, поліпшення здоров’я та фізичного стану. Це своєрідна школа спілкування, де діти навчаються взаємодіяти у спільноті, товаришувати, розкривають свої здібності.
Гратися для дітей — природно, адже так вони розвиваються. У грі ефективніше, ніж в інших видах діяльності, у них формуються:
- увага, прагнення до знань, швидкість реакцій, емоційність, активність, спостережливість;
- логічне мислення, уява та кмітливість, дослідницькі якості, зацікавленість;
- уміння зосереджуватися, аналізувати, знаходити суттєві ознаки й розбіжності, моделювати все, що існує поза грою;
- навички спілкування, можливість загального, фізичного та духовного зростання й підготовки до різних сфер життя;
- дисципліна, справедливість, уміння дотримуватися правил, контролювати свої вчинки та об’єктивно оцінювати вчинки інших;
- уміння самостійно працювати й почуватися вільним від стереотипів, шаблонів мислення і звичних варіантів розв’язання проблеми;
- стійкий інтерес до навчання;
- самоконтроль і самооцінка, адекватні взаємини з однолітками та освоєння соціальних ролей.
У групі подовженого дня вихователі організовують різні види ігор, як-от настільні, рухливі, розвивальні, ігри з використанням комп’ютерних технологій тощо. Вони мають залучати дітей до ігрової діяльності в ГПД під час різних етапів, зокрема під час прогулянок на свіжому повітрі, самопідготовки, вільного часу тощо. Розглянемо детальніше дидактичні та розвивальні ігри.
Дидактичні ігри
Дидактична гра — засіб навчання й виховання, форма спілкування та діяльності; метод стимулювання, мотивації та самостійного оволодіння знаннями; різновид ігор за правилами. Їх класифікують за такими напрямами:
- за змістом — ігри для ознайомлення з навколишнім життям, для формування читацьких навичок, мовних, природничих чи математичних понять. Зміст таких ігор збагачується відповідно до розширення програмового матеріалу;
- за характером ігрових дій — ігри-подорожі, ігри-доручення, ігри-припущення, ігри-загадки, ігри-бесіди, ігри-змагання, загадки-жарти, загадки-трафаретки, шаради, ребуси тощо;
- дидактичні ігри, виготовлені власноруч — предметні малюнки, предметні схеми-головокрутки, перфокартки, предметні пазли, предметні кубики, тематичні настільні ігри, виготовлені під час проєктної діяльності.
Ігри мають у своїй основі елементи очікування, несподіванки, змагання, загадки, інтриги, творчості та стимулу. Вони інтегруються з комунікативною, інтелектуальною, творчою, трудовою, спортивною, музично-театральною діяльністю, чим полегшують подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу.
Вихователь ГПД має застосовувати дидактичні та розвивальні ігри, щоб полегшити дітям перехід до виконання навчальних завдань, зробити його доступним і поступовим. Дидактичні ігри мають такі структурні складові:
- дидактичне завдання визначається метою навчального та виховного впливу відповідно до програмових завдань навчальних предметів;
- ігровий задум виражений у втаємниченій назві гри;
- ігровий початок — інтригуюче повідомлення проблемної ситуації — впливає на ігрову атмосферу;
- правила гри — засіб керування грою;
- ігрові дії — засіб реалізації ігрового задуму;
- підбиття підсумків — підрахунок балів, визначення команди- переможниці, нагородження дітей, які досягли найліпших результатів.
нагородження дітей, які досягли найліпших результатів.