Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою Наказ № 60 від 28.08.2020
Протокол № 6 від 28.08.2020 р. Директор школи

______________Лілія КУЛИБА

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
ВЕЛЬБІВНЕНСЬКОЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

І-ІІІ СТУПЕНІВ

ОСТРОЗЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВЕЛЬБІВНО- 2020

Зміст

Вступ.

Розділ І. Стратегія (політики) та процедури забезпечення якості освіти.

Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти.
Система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів.
Професійне зростання керівних та педагогічних працівників.
Забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти.
Забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів.
Запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

Розділ ІІ. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

Розділ ІІІ. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Розділ ІV. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Розділ V. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Розділ VІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

Розділ VIІ. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Додатки

Додаток 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Додаток 2. Орієнтовний перелік запитань для самоаналізу.

Додаток 3. Анкета для педагогічних працівників.

Додаток 4. Анкета для учня/учениці.

Додаток 5. Анкета для батьків.

Додаток 6. Форма спостереження за навчальним заняттям.

Додаток 7. Форма спостереження за освітнім середовищем.

Додаток 8. Таблиця самооцінювання.

Вступ

Головною метою освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення школи, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.

При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості необхідно

спиратися на такі принципи:

1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.

2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.

3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій,

спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти.

4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.

6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти складається з таких основних етапів:

І. РОЗРОБЛЕННЯ: - Визначення цілей функціонування системи

- Визначення необхідних ресурсів

- Визначення компонентів та механізмів

функціонування системи

- Управлінські рішення щодо функціонування

системи

- Визначення критеріїв оцінювання

функціонування системи

ІІ. ВИВЧЕННЯ: - Моніторинг процесів системи

(самооцінювання) - Аналіз результатів моніторингу

ІІІ. ОЦІНЮВАННЯ: - Визначення рівня якості функціонування системи

(самооцінювання) - Визначення результатів функціонування системи

ІV. ЗВІТУВАННЯ: - Аналіз стану функціонування системи

- Визначення шляхів вдосконалення

функціонування системи

V. ПЛАНУВАННЯ: - Визначення заходів для вдосконалення функціонування

системи

Дане Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти (далі – ВСЗЯО) Вельбівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», на основі «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Положення розкриває :

стратегію (політики) та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Положення містить додатки, що розкривають інструменти для вивчення освітньої діяльності та управлінських процесів: анкети для опитування педагогічних працівників, здобувачів освіти та їх батьків (інших їхніх законних представників), форми спостереження за навчальним заняттям, освітнім середовищем, питання для самоаналізу.

Розділ І. Основні політики і процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти

Основними політиками і процедурами забезпечення якості освітньої діяльності в школі є :

• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

• система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;

• система оцінювання навчальних досягнень учнів;

• професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

• забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

1.Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти

Оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у школі відбувається за чотирма напрямами:

• Система управлінської діяльності

• Освітнє середовище

• Система педагогічної діяльності

• Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів

У школі здійснюється щорічне комплексне самооцінювання за чотирма напрямами упродовж навчального року.

Координує результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення

якості освітньої діяльності та якості освіти директор школи. За потребою створюються робочі групи, які забезпечують вивчення та оцінювання системи за кожним з напрямів.

Вимоги, критерії та індикатори для самооцінювання

якості освітньої діяльності

Кожен напрям містить відповідні компоненти (вимоги), які визначають якісне функціонування напряму та системи в цілому. Мірилом для оцінювання виконання вимоги є критерій. Для точного і надійного вимірювання системи використовуються показники вимірювання, тобто індикатори. Індикатори можуть бути кількісними або кількісно-якісними, тобто для одних критеріїв встановлюється кількісна шкала, а інші – вимірюються описово, а можуть бути і виключно описовими, залежно від особливостей критеріїв.

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання

інформації

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти: опитування, спостереження, вивчення документації.

Опитування:

• Анкетування учасників освітнього процесу.

Цей спосіб дозволяє дізнатися про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу освіти.

Види анкетування

Для використання пропонується три види анкет (див. Додатки 3-5):

• для анкетування педагогічних працівників;

• для анкетування здобувачів освіти;

• для анкетування батьків.

Анкети є комбінованими, бо містять запитання трьох видів:

• закриті (учасник анкетування обирає лише один або кілька варіантів відповідей із запропонованих);

• напівзакриті (окрім закритих варіантів, додається поле «інше», куди учасник може вписати свою відповідь, якщо або жоден із запропонованих варіантів його не задовольняє, або є необхідність пояснити вибір одного із варіантів);

• відкриті (учасник вільно вписує свою відповідь на запитання).

Формування вибірки. Для проведення анкетування формується генеральна вибірка ( учасниками опитування стають абсолютно всі представники певної групи (якщо це клас – то всі учні класу,якщо вчителі – то всі вчителі) або вибірка за параметрами: учасниками опитування стають не всі, а лише певна частина із групи, яких організатор дослідження обирає за певними умовами (параметрами). Наприклад, 30% учнів та учениць класу та батьків саме цих учнів (щоб мати базу для порівняння).

Можливі методи проведення анкетування

Форми проведення анкетування можуть бути бланкові або комп’ютерні.

Бланковий метод потребує більше часу на оброблення результатів,

оскільки потрібно вносити дані анкет до програми оброблення. Але

такий метод дозволяє, дотримуючись умов анонімності (наприклад,

заповнені анкети не здаються організатору, а вкидаються в скриньку),

забезпечити однозначну ідентифікацію учасників опитування. Тобто, ми точно будемо знати, що в опитуванні взяли участь учні або їхні батьки саме цього класу – і кожен з них надав лише одну відповідь.

Якщо проводити бланковим методом опитування батьків, то можна провести його або під час зборів (знов-таки, вкидаючи заповнені бланки з відповідями у скриньку), або передати анкети для заповнення вдома і повернути заповнені анкети через дітей. Другий варіант дозволяє охопити більшу кількість батьків, але треба мати на увазі, що не всі батьки повернуть анкети. Також для чистоти дослідження важливо забезпечити передавання та повернення анкет таким чином, щоб діти не бачили ані форму, ані, тим більше, відповідей батьків.

Комп’ютерний метод опитування, коли учасники дистанційно вносять відповіді у певній програмі, дозволяє суттєво зменшити обсяг роботи із опрацювання результатів, але має суттєву проблему з тим, що ми не знаємо і не можемо знати, скільки відповідей надав кожен з учасників опитування. У такому випадку можливим рішенням може стати проведення одночасного опитування у комп’ютерному класі, коли його учасники заповнюють форми у присутності дослідника.

• Інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування).

Інтерв’ю як метод дослідження може бути індивідуальним (розмова) та груповим (фокус-група).

Індивідуальне інтерв’ю

Цей формат надає можливість більш докладно дізнатися думки конкретної людини, її ставлення та оцінки ситуації. Наприклад, розмова з практичним психологом дозволить дізнатися про проблеми психологічного клімату у закладі та можливі варіанти покращення ситуації.

Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим (учасник опитування лише відповідає на запитання інтерв’юера), неструктурованим (інтерв’юер задає лише тему – і вислуховує відповіді у довільній формі) або напівструктурованим (частину запитань ставить дослідник, частину відповідей надає у вільній формі

учасник опитування).

• Фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

Цей формат проведення групового інтерв’ю дозволяє зробити те саме, але під час розмови на поставлену тему з групою осіб (зазвичай від 6 до 12). Окрім кількості учасників, фокус-група відрізняється від індивідуального інтерв’ю тим, що учасники спілкуються між собою, а модератор (організатор фокус-групи) спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам.

Спостереження

Спостереження за освітнім середовищем ставить на меті зафіксувати, що саме є в наявності у закладі освіти – і чого не вистачає. Скажімо, ми можемо подивитися стан прибирання приміщень: чи чисто у кабінетах, рекреаціях, туалетах, їдальні. Чи достатньо облаштовані туалети для комфортного користування (кабінки з дверцятами, наявність мила, туалетного паперу)? Чи дизайн шкільних приміщень є достатньо функціональним, що варто змінити? Наскільки мотивуючим для навчання є освітнє середовище? Як обладнаний кабінет фізики вплинув на зацікавленість предметом серед учнів? Чи змінилась ситуація з дисципліною після запровадження Правил поведінки (на рівні школи або на рівні класів)?

До проведення спостереження можна залучити здобувачів освіти та батьків.

Спостереження за освітнім середовищем школи проводиться за формою спостереження (додаток 7).

Спостереження за проведенням навчального

заняття

Спостереження за проведенням навчального заняття допоможе в оцінюванні якості педагогічної діяльності, системи оцінювання навчальної діяльності учнів та якості управлінських процесів. Даний метод збору інформації незамінний у процесі вивчення системи оцінювання навчальних досягнень учнів, забезпечення компетентнісного підходу у викладанні, побудови взаємовідносин

вчителя і учня на засадах педагогіки партнерства, ресурсного забезпечення освітнього процесу тощо. Спостереження за навчальним заняттям проводиться за формою спостереження (додаток 6).

Вивчення документації:

• річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо.

Узагальнення результатів вивчення освітньої

діяльності закладу та визначення рівня її якості

За результатами вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти оцінюється рівень якості освітньої діяльності.

Можливі три підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового. За необхідності рівень освітньої діяльності, визначений описово,легко трансформується у кількісну оцінку.

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності

Узагальнення результатів вивчення здійснюється в кінці навчального року. Рівень якості освітньої діяльності в школі визначається за чотирма рівнями (чотирибальною системою оцінювання):

• високий (4 бали) - якщо вимога/правило до організації освітніх і управлінських процесів виконується, при кількісному підході до оцінювання, на 76-100 %.

• достатній (3 бали) - якщо вимога/правило до організації освітніх і управлінських процесів виконується більшістю учасників овітнього процесу , при кількісному підході до оцінювання, на 51- 75%.

• рівень, що вимагає покращення(2 бали) - якщо вимозі/правилу до організації освітніх і управлінських процесів не приділяється належна увага , при кількісному підході до оцінювання, на 26-50%.

• низький(1 бал) - якщо вимозі/правилу до організації освітніх і управлінських процесів майже (зовсім) не приділяється увага , при кількісному підході до оцінювання - менше, ніж на 25%.

Рівень якості освітньої діяльності визначається за вимогами/ правилами (див. Додаток 1) та узагальнюється у кількісних та/або описових показниках у таблиці самооцінювання освітніх і управлінських процесів Вельбівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (додаток 8). За необхідності визначається загальний рівень освітньої діяльності закладу освіти.

Результати оцінювання вимог до якості освітньої діяльності закладу відображаються за допомогою гістограми.

Звітування

За результатами самооцінювання готуються висновки (які є складовою щорічного звіту про діяльність закладу освіти) і визначаються шляхи вдосконалення освітньої діяльності (які стануть частиною річного плану роботи на наступний навчальний рік).

Структура річного звіту про діяльність школи (звіт керівника закладу):

• Аналіз виконання стратегії розвитку закладу (виконання завдань, які передбачені стратегією розвитку на звітний навчальний рік) – що виконано, що не виконано – і чому?

• Вивчення освітньої діяльності та управлінських процесів.

• Результати оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти (самооцінювання).

• Шляхи удосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти на наступний навчальний рік.

Отримані результати вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності розглядаються на засіданні педагогічної ради. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті школи.

Планування/визначення шляхів удосконалення

Визначені за результатами вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, шляхи вдосконалення стають одним із джерел для розроблення річного плану роботи школи. В річному плані роботи плануються конкретні кроки для виправлення проблемних питань та підвищення якості освітньої діяльності.

Виявлені в результаті самооцінювання проблемні питання розглядаються наскрізно (по всіх розділах) або виділяються в окремий розділ за результатами самооцінювання в річному плані роботи – як план вдосконалення. У плані роботи визначаються критерії та індикатори, за якими буде вивчена і вирішена конкретна проблема (розгляд питання на засіданні педагогічної ради; розгляд питання на засіданнях методичних об’єднань(комісій); проведення семінарів або майстер-класів; для моніторингу якісних змін можна запланувати періодичні анкетування учнів (на початку навчального року і наприкінці).

За результатами самооцінювання може бути скоригована стратегія розвитку закладу освіти.

2. Система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться самим закладом освіти або іншим суб’єктом на замовлення закладу.

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу у закладі.

Моніторинг якості освітньої діяльності та якості освіти у Вельбівненській ЗОШ І-ІІІ ступенів проводиться відповідно до Положення про моніторинг якості освіти , схваленого педагогічною радою школи (протокол №____ від_______) та затвердженого наказом директора школи № _____ від______.

3. Система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у Вельбівненській ЗОШ І-ІІІ ступенів визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

На основі загальних критеріїв оцінювання, при виконанні обов’язкових видів робіт, вчитель розробляє критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які враховують особливості вивчення теми, освітню програму школи, організаційну форму проведення навчального заняття та компетентнісний підхід до викладання предмету. Вчитель систематично інформує учнів про розроблені критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання

може бути донесена до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом

розміщення на офіційному сайті школи, на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.

Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти. Проте керівництво моніторить систему оцінювання вчителів через спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання, розглядаючи дане питання на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради.

Початкова школа

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-3 класів НУШ

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі носить формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт- суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю та самооцінювання на основі наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Метою оцінювання учня в першому класі є:

формування впевненості в собі, в своїх можливостях;
відзначення будь-якого успіху;
акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;
діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;
адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;
запобігання виробленню страху помилки;
виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;
стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.

Навчальні досягнення учнів 2 класу підлягають формувальному і

підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання

результатів навчання учнів здійснюється вербально (відповідно до

наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Оцінювання учнів 3 класу здійснюється відповідно до Наказу МОН від 16.09.2020 №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи» (Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 3-4 класів НУШ)

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 4 класу

Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класу здійснюється відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» зі змінами (наказ МОН від 19.08.2016 №1009 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222").

Оцінювання вербальне з предметів інваріантної складової:

«Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство» (Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 "Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи").

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-11 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

– усунення безсистемності в оцінюванні;

– підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

– індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

– систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Оцінювання навчальних досягнень і атестація здобувачів освіти за індивідуальною формою (педагогічний патронаж осіб з особливими освітніми потребами) здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти та особливостей, визначених Положенням щодо індивідуальної форми навчання.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в школі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).

З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

4. Професійне зростання керівних

та педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

З метою підвищення рівня професійної компетентності та професіоналізму керівних та педагогічних працівників у межах загальноосвітнього навчального закладу першочерговими є такі завдання:

- організація ефективної структури методичної та психологічної служб;

- створення різнорівневих методичних об’єднань для їх взаємодії на

частково-предметному, міжпредметному й надпредметному рівнях;

- цілеспрямоване отримання максимально достовірної інформації про

системне відстеження процесу та результатів розвитку професійної

компетентності педагогів, змін у діяльності вчителів, а також вплив цих

змін на рівень та якість навчальних досягнень учнів, їхній розвиток

(моніторинг професійної компетентності);

- створення тимчасових творчих груп щодо реалізації як індивідуальних, так і колективних проектів із метою розвитку професійної компетентності педагогів;

- розширення системи інформаційного сервісу, ініціювання мотивації, стимулювання потреби педагогів в самоосвіті;

- підвищення ефективності використання в навчанні і підвищенні

професійної компетентності педагогів нових інформаційно-комунікаційних технологій.(використано матеріал статті «РОЗВИТОК ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ АКМЕОЛОГІЧНИХ ПОЗИЦІЙ» КОВБАСЮК Тетяна Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти Рівненського ОІППО)

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 року. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації (курси);

- короткострокове підвищення кваліфікації (семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо).

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

5. Забезпечення публічності інформації про діяльність

закладу освіти

      Публічність інформації про діяльність  школи  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».
Школа має офіційний веб-сайт на платформі е- schools -   https://velbivne.e-schools.info . На офіційному сайті розміщуються:
- статут закладу освіти;
- ліцензія на провадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад;
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
   Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

6. Забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів

Система забезпечення академічної доброчесності в школі функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;

- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;

- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

Вся діяльність закладу у цьому питанні регулюється Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою (протокол № від ).

7. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

Діяльність по запобіганню та протидії булінгу (цькуванню) в школі передбачає:

розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в школі;
розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

Розділ ІІ.

Оприлюднені критерії, правила і процедури

оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та зазначені в розділі 2 додатку 1 цього Положення.

Розділ ІІІ.

Оприлюднені критерії, правила і процедури

оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників

Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній та проектній діяльності;

- результати освітньої діяльності.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу, конкретизовані числовими показниками, визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та зазначені в розділі 3 додатку 1 цього Положення.

Розділ ІV.

Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти мають ураховувати, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінських процесів Вельбівненської ЗОШ І-ІІІ ступенів визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та зазначені в розділі 4 додатку 1 цього Положення.

Розділ V.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

Приміщення школи здане в експлуатацію 1979 року. Проектна потужність - 462 учнівських місця. Стан будівлі задовільний.

Приміщення та територія школи відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями.

Діє локальний водопровід.

У школі є харчоблок та їдальня на___посадкових місць, що забезпечені холодним та гарячим водопостачанням, необхідним технологічним обладнанням.

Школа працює за кабінетною системою. Наявні кабінети: фізичний, хімічний, біологічний, географічний, математичний, української мови та літератури(2), англійської мови, історії, основ інформатики та обчислювальної техніки, музичного та образотворчого мистецтва, кабінет ГПД та кабінети початкових класів(4). Всього класних кімнат – _____. Наявні бібліотека, спортивний та актовий зали, ресурсна кімната та кабінет корекційних занять, стадіон з футбольним полем, біговою доріжкою, ямою для стрибків, комбінована майстерня.

Кількість комп'ютерів в школі - _. На 10 учнів припадає 1 комп'ютер. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - 100 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою.

Розділ VI.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать:

створення баз даних про учнів та/або працівників закладу;
використання системи електронного документообігу в закладі освіти;
використання електронних ресурсів для комунікації учасників освітнього процесу, проведення анкетувань та опитувань;
технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
створення єдиного інформаційного простору закладу (медіатеки) (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти).

Розділ VIІ.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, є:

розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами;
налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу;
моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища;
організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому, можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
облаштування та використання ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
створення медіатеки та забезпечення її мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання) (за потреби);
створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);
адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.