Ключові компетенції сучасного школяра .

В даний час не існує загальноприйнятого визначення компетенції. 
Загальним для всіх визначень є розуміння її як здатності особистості справлятися з самими різними завданнями. 
Вперше орієнтована на компетенції освіта (освіта, заснована на компетенціях: competence-basededucation) формувалося в 70-х роках в Америці в загальному контексті запропонованого Н. Хомським в 1965 році (Массачусетський університет) поняттям «компетенція» стосовно до теорії мови.

Як зазначив М. Хомський, «ми проводимо фундаментальну відмінність між компетенцією (знанням своєї мови мовцем) і вживанням

 (реальним використанням мови в конкретних ситуаціях)». 
Компетенція в перекладі з латинської мови означає коло питань, в яких людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом. 
На думку доктора педагогічних наук Германа Селевко, компетенція – це готовність суб'єкта ефективно організувати внутрішні і зовнішні ресурси для постановки і досягнення мети. Під внутрішніми ресурсами розуміються знання, вміння, навички, над предметні вміння, компетентності (способи діяльності), психологічні особливості, цінності .
Компетентності - якості, придбані через проживання ситуацій, рефлексію досвіду. 

Необхідно розкрити складові елементи поняття "компетенція": 
• знання - це набір фактів, необхідних для виконання роботи. Знання - більш широке поняття, ніж навички. Знання представляють інтелектуальний контекст, в якому працює людина. 

• навички - це володіння засобами і методами виконання певного завдання. Навички проявляються в широкому діапазоні; від фізичної сили і вправності до спеціалізованого навчання. Загальним для навичок є їх конкретність. 

• здатність - вроджена схильність виконувати певне завдання. Здатність також є приблизними синонімом обдарованості. 
• стереотипи поведінки означає видимі форми дій, що вживаються для виконання завдання. Поведінка включає в себе успадковані і набуті реакції на ситуації, і ситуаційні подразники. Наша поведінка проявляє наші цінності, етику, переконання і реакцію на навколишній світ. Коли людина демонструє впевненість в собі, формує з колег команду, або виявляє схильність до дій, його поведінка відповідає вимогам організації. Ключовим аспектом є можливість спостерігати цю поведінку. 
• зусилля - це свідомий додаток в певному напрямку ментальних і фізичних ресурсів. Зусилля складають ядро робочої етики. Будь-якій людині можна пробачити брак таланту або середні здібності, але ніколи - недостатні зусилля. Без зусиль людина нагадує вагони без локомотива, які також повні здібностей, однак мляво стоять на рейках. 

Компетентність - сукупність особистісних якостей учня (ціннісно-смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок, здібностей), обумовлених досвідом його діяльності в певній соціально і особистісно-значущої сфері. 
Під ключовими компетенціями маються на увазі найбільш універсальні за своїм характером і ступеня застосовності компетенції. Їх формування здійснюється в рамках кожного навчального предмета, по суті, вони – над предметні. 

Компетенції слід відрізняти від освітніх компетенцій, тобто від тих, які моделюють діяльність учня для його повноцінного життя в майбутньому. Наприклад, до певного віку громадянин ще не може реалізувати будь-яку компетенцію, але це не означає, що її не слід у школяра формувати. У цьому випадку говорять про освітню компетенції. 

Освітня компетенція – вимога до освітньої підготовки, виражене сукупністю взаємопов'язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня по відношенню до певного кола об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. 

Компетенції для учня – це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння. Але в період навчання у нього формуються ті чи інші складові цих «дорослих» компетенцій, і щоб не тільки готуватися до майбутнього, а й жити в сьогоденні, він освоює ці компетенції з освітньої точки зору.

Ключові компетенції: європейський варіант. 
Вивчати: 
• вміти отримувати користь з досвіду; 
• організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; 
• організовувати свої власні прийоми вивчення; 
• вміти вирішувати проблеми; 
• самостійно займатися своїм навчанням. 

Шукати: 
• запитувати різні бази даних; 
• опитувати оточення; 
• консультуватися у експерта; 
• отримувати інформацію; 
• вміти працювати з документами та класифікувати їх. 

Думати: 
• організовувати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; 
• критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку наших суспільств; 
• вміти протистояти непевності та складності; 
• займати позицію в дискусіях і виковувати свою власну думку; 
• бачити важливість політичного та економічного оточення, в якому проходить навчання і робота; 
• оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням, а також з навколишнім середовищем; 
• вміти оцінювати твори мистецтва і літератури. 

Співпрацювати: 
• вміти співпрацювати і працювати в групі; 
• приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти; 
• вміти домовлятися; 
• вміти розробляти і виконувати контракти. 

Братися за справу: 
• включатися в проект; 
• нести відповідальність; 
• входити в групу або колектив і вносити свій внесок; 
• доводити солідарність; 
• вміти організовувати свою роботу; 
• вміти користуватися обчислювальними і моделюючими приладами. 
Адаптуватися: 
• вміти використовувати нові технології інформації та комунікації; 
• доводити гнучкість перед обличчям швидких змін; 
• показувати стійкість перед труднощами; 
• вміти знаходити нові рішення. 

Компетентнісний підхід може стати особливо продуктивним для розробки сучасних систем технологічної підготовки школярів. Суть цього підходу в пріоритеті поза предметних, особистісно значущих знань і вмінь над предметними знаннями, а досвід показав, що найбільш соціально адаптованими виявилися люди, що володіють не сумою академічних знань, а сукупністю особистісних якостей: ініціативності, підприємливості, творчого підходу до справи, вміння приймати самостійні рішення.