Новини

Щороку, в останню суботу лютого Вельбівненська школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч.

Хтось зовсім недавно залишив улюблену парту, а для когось вже тридцять п’ять років тому пролунав останній дзвінок, та усіх їх об’єднують незабутні уроки, шалені перерви, веселі концерти, які залишаться в пам’яті назавжди.
Під час проведення традиційного святкового концерту кожен із присутніх мимоволі поринув у безтурботні шкільні будні.
Не забувайте рідної школи, повертайтеся сюди знову і знову, адже тут радітимуть вам завжди, навіть, якщо ви вже дорослі.

Сьогодні проблема охорони праці є однією з найактуальніших. Травматизм на виробництві завдає багато горя та страждань не тільки працівникам та їх родинам, а й безпосередньо впливає на економіку країни. Щодня на виробництві травмуються сотні людей. Це свідчить про не достатність знань з охорони праці. Тому виховувати високу культуру безпеки праці, відповідальне ставлення до особистої безпеки, збереження життя та безпеки оточуючих людей потрібно ще з раннього дитинства, бо сьогоднішні школярі – це майбутні працівники і роботодавці. Дитячі малюнки відображають тематику охорони праці, промислової безпеки та правила безпечної поведінки у повсякденному житті. Компетентенте журі провело огляд учнівських робіт. Кращі конкурсні роботи передано до відділу освіти Острозької РДА.

Практичні поради для досягнення взаєморозуміння з батьками учнів.
Усі вчителі час від часу спілкуються з батьками своїх учнів. Уникнути цього не завжди приємного обов’язку неможливо, адже нерідко саме від взаєморозуміння обох сторін залежіть успішність дитини. Часто головним завданням є необхідність налагодити взаємодію та не допускати конфліктних ситуацій.
Як показує досвід, батьки бувають різними. Деякі з них справжні взірці: цікавляться особливостями навчання, роблять усе можливе задля розвитку дитини та при необхідності консультуються з вчителем. А інші – повна їм протилежність, до того ж нерідко вони керуються такими думками:
• їхня дитина особлива та потребує максимум уваги;
• вчитель все робить неправильно, тому треба дати йому кілька «цінних» порад;
• все що відбувається у школі, залишається у школі, інформувати їх про це не обов’язково;
• їх точка зору є єдиною вірною, це треба довести будь якою ціною (можна навіть кричати на педагога та ображати його).
Це узагальнення не вичерпне. Впевнені, що вчителі можуть додати ще кілька типів батьківської поведінки, з якою їм довелось зіштовхуватись. Вчитель має знайти правильний підхід до кожного – це нюанси професії. Це не так вже й легко, але тут на допомогу прийдуть прості та дієві, правила комунікації.
1. Спробуйте знайти контакт і зосередити увагу співрозмовника на собі
Навчитися цьому складно, але необхідно. Тут у нагоді стануть психологічні хитрощі на кшталт: завжди привітна посмішка, зоровий контакт, спокійна інтонація та стримана жестикуляція. Бесіду ж варто почати з позитивних моментів, після цього подальші зауваження (якщо вони будуть) сприйматимуться вже не так гостро.
2. Умійте не тільки говорити, а й слухати
Якщо батьки налаштовані агресивно та замість конструктивного діалогу намагаються щось довести викладачу, то сенсу у розмові не багато. А якщо обидва учасника не хочуть чути один одного? Тож вчитель має бути мудрішим, спробуйте налагодити контакт з матір’ю чи батьком учня, а перш за все – вислухати.
3. Тримайте свої емоції при собі
Якщо людина налаштована досить агресивно, уподібнюватись їй не варто та навіть протипоказано. До того ж зайві емоції завадять вам зрозуміти позицію опонента, в результаті ви посваритеся, а от відновити нормальні стосунки після такого буде не так вже й просто. Хоча б одна сторона діалогу має зберігати спокій та бути цілком коректною. Батьки критикують вас чи ваших колег? Не обурюйтесь, а прислухайтесь, можливо, в чомусь вони таки мають рацію.
4. Будьте максимально відкритими
Інколи батьки заздалегідь можуть бути негативно налаштовані до вчителя, але буває й таке, що гарні на початку стосунки раптово псуються. Чому? Тому що іноді батьки не відчувають зворотнього зв’язку. Час від часу виходьте на зв’язок з батьками, особливо якщо помічаєте, що дитина поводить себе нетипово. Це не просто правильно, у майбутньому це врятує вас від необхідності вислуховувати обурені промови з приводу неналежної уваги до дитини.
5. Пам’ятайте, що мета спілкування – благополуччя дитини
Не варто забувати про те, що конфлікти між батьками та вчителями завжди відбиваються на дитині. Що робити? Передусім керуватися інтересами дитини, не допускати жодних конфліктів. Всі батьки переймаються невдачами та успіхами своїх дітей, потрібно лише довести, що вам теж не все одно. Не варто звинувачувати їх у тому, що дитина погано себе поводить чи не дуже добре вчиться, краще дайте кілька педагогічних порад та допоможіть знайти вихід.
Типові помилки у спілкуванні з батьками
Але варто зазначити, що далеко не завжди проблема полягає саме у батьках учнів, бувають ситуації, в яких об’єктивно недопрацював вчитель. Серед найтиповіших помилок, яким можна було б запобігти, можна виокремити наступні:
• не знає і не цікавиться сімейними обставинами учня;
• відмовляється спілкуватися з батьками;
• не допомагає батькам знайти оптимальні шляхи вирішення проблем дитини;
• не довіряє думці батьків;
• визнає лише власну точку зору;
• вважає свій авторитет непохитним.
Як результат, батьки не мають вичерпної інформації щодо шкільних справ та поведінки своєї дитини, а отже не можуть зробити правильні висновки та вчасно втрутитися. Більше того, не знаючи всіх нюансів, вони не зможуть зрозуміти, чому вчитель висуває до учня ті чи інші вимоги, зате одразу почнуть сприймати їх вороже.
Як підсумок – школа та педагоги сприймаються як джерело проблем, незрозумілих вимог та безпідставної критики. Тому дуже важливо підтримувати зв’язок з батьками учнів, своєчасно розповідати про проблеми та досягнення дитини, а також допомагати порадою у вирішенні спірних питань.
Психологічні хитрощі
Психологи говорять про те, що порозумітися можна будь з ким, було б бажання. І для цього є цілком дієві та прості методи, скористатися якими може кожен. В результаті ви станете справжнім майстром спілкування та зможете знайти підходи до будь-кого!
Парафраз
Дуже відома методика, за допомогою якої можна встановити контакт фактично будь з ким. Парафраз полягає в переказі почутого від співрозмовника своїми словами. Це дуже просто та водночас ефективно, адже такий підхід дозволяє показати людині, що ви справді зацікавлені розмовою та уважно слухаєте.
Використання парафраза не просто налаштовує співрозмовника позитивно, це також дозволить відновити контроль над ситуацією в разі виникнення конфлікту та допоможе виглядати професійно.
Як це працює? Наприклад, роздратовані батьки кажуть щось на кшталт: «Моєму сину приділяють недостатньо уваги, саме тому він отримує погані оцінки. Треба було віддати його до іншої школи, як мені радили!». Можливий парафраз: «Я бачу, що ви дуже засмучені оцінками сина. Прикро чути, що ви з самого початку були негативно налаштовані до нашої школи».
Таким чином ви не підтримуєте конфлікту, а говорите співрозмовнику, що ви його чудово розумієте. Це дозволить перевести розмову в більш безпечну площину.
Відзеркалення
Ще один відомий психологічний прийом, використання якого дозволить налаштувати людину на позитивне спілкування. Метод відзеркалення полягає у відтворенні положення тіла, копіюванні міміки та жестів, коригуванні тону та тембру голосу, швидкості та темпу мовлення співрозмовника. Таким чином людина починає думати, що ви з нею дуже схожі, отже, до вас треба ставитися с повагою.
Принцип компліменту
Всім людям подобається чути гарні новини, а от погані – не дуже. Тому навіть якщо вам потрібно сказати щось не дуже приємне про учня, не починайте промову з невтішних звісток, це може одразу налаштувати батьків вороже. Будь-яку дитину можна за щось похвалити: за поведінку, готовність допомогти, кмітливість… Зробіть це!
Не всі ситуації можна передбачити та виробити алгоритм дій зазделегідь. Але головне для вчителя – витримка та вміння налагодити контакт за будь-яких обставин. Будьте впевнені у собі!

Практичні поради, як запобігти появі непорозумінь з учнями та зривів уроків, створивши атмосферу доброзичливості і порядку під час навчання.
Навіть якщо вчитель захоплюється власним предметом, навряд чи йому вдасться заволодіти увагою учнів, якщо він неспроможний навести лад на уроці.
Хоча зараз все більше пропагується заохочення неформальної обстановки на уроці, ми переконані, що відсутність дисципліни – одна з головних перепон успішного навчального процесу. Адже, як можна почути і усвідомити те, про що говорить учитель, коли в класі гамір? Яким буде самопочуття, якщо знаходитись у галасі цілий день протягом 5-7 уроків?
Пропонуємо декілька порад, слідування яким допоможе попередити погану дисципліну на уроці та встановити доброзичливі стосунки з учнями.
1. Створіть правила поведінки на вашому уроці
Пропонуємо запозичити досвід приватної бразильської школи Lumiar, в якій учні голосуванням можуть самостійно навіть прийняти закон для школи за умови обов'язкового його дотримання.
Розробіть спільно з учнями правила стосовно того, що можна і що робити не варто на уроках з вашого предмету. Це допоможе мотивувати дисципліну на уроці.
Роздрукуйте і повісьте узгоджені правила у кабінеті. Головна умова – слідкуйте, щоб ви і учні їх дотримувались. Правила повинні бути прості, зрозумілі і логічні. Учні мають розуміти не тільки сенс, але і наслідки їх порушення.
2. Знайдіть спільну мову з неформальним лідером
Хоча вчителі і намагаються будувати рівні відносини з учнями усього класу, але завжди у всіх є свої улюбленці.
Часто педагоги звертають в першу чергу увагу на тих учнів, які добре навчаються, дисципліновані, кмітливі тощо. Але ми радимо придивитися, хто в класі є неформальним лідером. Такі школярі, як правило, є бешкетниками, а зриви дисципліни, ініціатива прогулів уроків – саме їх рук справа. У вас є такий учень у класі? Придивіться, що його відрізняє від інших з позитивного боку, і зробіть саме на цьому акцент!
Як говорять психологи, діти, які порушують дисципліну, таким чином намагаються привернути до себе увагу, тож постарайтеся знайти спільну мову саме з ними, віднайти що є у сфері інтересів та зрозуміти що є причиною опозиційної поведінки. У такий спосіб ви зможете вирішити одразу дві проблеми: з одного боку, допоможете окремій дитині подолати власні психологічні проблеми, а з іншого, заручившись підтримкою лідера класу, труднощі з дисципліною вирішаться вже без вашого втручання.
3. Постарайтесь зрозуміти учнів
Будь-яка людина відчуває себе комфортно, коли впевнена, що її розуміють і приймають, а діти і підлітки – тим паче.
В школі прийнято тримати дистанцію між вчителем та учнями. І вона буває настільки великою, що іноді школярам здається, що їх вчителі не просто з іншого покоління, а взагалі з іншої планети, тому на будь-яке розуміння з їх боку годі і чекати.
Ми радимо у суперечливих ситуаціях показати школярам, що ви їх розумієте.
Вислухайте учня і постарайтесь подивитися на ситуацію його очима. Саме розуміння є нульовою точкою конфлікту. Коли учень усвідомлює, що ви його розумієте, він починає слухати.
4. Створіть на уроці доброзичливу атмосферу
Коли помічаєте, що в учня щось виходить краще за всіх або він робить особисті успіхи, хваліть! Не скупіться на похвалу, діти її дуже чекають. Але, звісно, вона має бути заслуженою!
Час від часу в межах уроку робіть дітям приємні сюрпризи. Придумайте стимул для доброї поведінки. У якості заохочення може бути будь-що: творчий урок, цікавий фільм, екскурсія. І завжди тримайте слово! В інакшому випадку ви ризикуєте втратити їх довіру.
5. Будьте господарем в класі
Створіть такі умови, щоб не дивлячись на вашу відкритість та доброзичливість, учні розуміли, хто головний.
Постійно стежте за ходом уроку, слідуйте, щоб узгоджені правила виконувалися. Наочно покажіть, що дійсно контролюєте все, що відбувається на уроці. Не забувайте як про кару, так і заохочення!
6. Розкажіть школярам про себе і своє життя
Покажіть учням, що ви не лише вчитель, але і перш за все, людина. Розкажіть їм про себе, про своє дитинство, які у вас були проблеми у підлітковому віці, яким чином ви їх подолали, або як саме вони вплинули на ваше життя у дорослому віці тощо. Діліться досвідом не лише зі знання предмету, але і життєвою мудрістю.
7. Знайдіть час, щоб вислухати учня
Щоб зрозуміти школяра та спробувати подивитись на ситуацію його очима, треба першочергово вислухати його. Звісно, не на шкоду навчальному часу чи іншим учням, але, якщо школяр прийшов до вас зі своєю проблемою, постарайтеся приділити йому кілька хвилин на перерві чи після уроку та уважно вислухати. Це так небагато, але іноді так важливо!
Будьте щирими, доброзичливими і послідовними! Дистанція між вчителем і учнем, має бути, але не настільки великою, щоб втрачалося відчуття людських якостей педагога. Адже задача кожного педагога не лише навчити в межах певної шкільної дисципліни, але і виховати особистість. Останнє можливе лише в тому випадку, коли викладача самого сприймають як особистість, що є гідною для наслідування

Ухвалений Верховною Радою 5 вересня Закон «Про освіту» започатковує масштабні реформи у галузі, яка досі мало змінилася з радянських часів. Власне, і чинний закон про освіту ухвалювали ще в радянські часи – навесні 1991. Відтоді він зазнав безліч змін.
Закон аналізував: Тарас Шамайда
Робота над новим законом тривала понад три роки, а голосування за нього об’єднало всі парламентські партії, крім Опоблоку й «Свободи». Рішення Ради публічно підтримав і президент Порошенко, а отже закон, швидше за все, буде підписаний і набуде чинності. Отже, які зміни відбудуться в освіті:
1. Не просто знання, а вміння
Від практики напаковування дітей великим обсягом інформації і навчання за принципом «зазубрив – відповів – забув» українська освіта, насамперед шкільна, має перейти до розвитку у дітей компетентностей. Нова українська школа має розвивати у дітей «читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншимиВласне, велика частина закладених у законі норм підпорядкована саме цій меті, для досягнення якої закладам освіти, педагогам, батькам і самим здобувачам освіти надається велика свобода дій.
2. Трирівнева 12-річна школа
Діти йтимуть до школи, як правило, у 6-річному, але в будь-якому разі не пізніше 7-річного віку і вчитимуться 12 років.
Середня освіта поділятиметься на початкову (4 роки, 1-4 класи), базову (5 років, 5-9 класи) і профільну (3 роки, 10-12 класи). Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях (закладах старшої або профільної школи) або ж здобуватимуть професійну освіту.
Після закінчення кожного рівня знання учнів перевірятимуть за допомогою державної підсумкової атестації. Після 4 класу це буде моніторинг, а після 9 – повноцінне зовнішнє незалежне оцінювання.
Початкова школа може мати найрізноманітніші форми: один чи кілька класів з учнями одного чи різного віку, з одним або кількома вчителями. Закон також дозволяє роботу початкової школи «в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти».
Ліцеї матимуть академічне або професійне спрямування, або ж в одному ліцеї будуть класи різних спрямувань. В академічних ліцеях учні зможуть глибоко підготуватися до вищої освіти, у професійних – здобути середню освіту і, водночас, першу професію. Освіта в них триватиме три роки замість нинішніх двох. Додатковий рік навчання зніме проблему катастрофічної нестачі часу й перевантаження старшокласників у нинішній дворічній старшій школі.
Кожен ліцей буде окремою юридичною особою і, як правило, розміститься в окремому приміщенні. Ліцеї задумані не просто як старші класи звичайної школи, а як окремі заклади. Причому, досить великі, де в кожній паралелі є принаймні по 4-5 класів, кожен зі своєю спеціалізацією. А отже, їх буде значно менше, ніж нинішніх 11-річних шкіл. Відповідно і перехід до таких ліцеїв відбуватиметься не так непомітно як зараз – випускники 9 класів складатимуть ЗНО, і за їх підсумками вступатимуть до обраних ліцеїв на конкурсних засадах.
До інших шкіл дітей зараховуватимуть без конкурсу - за винятком ситуацій, коли заяв на навчання в школі більше, ніж місць (у такому разі пріоритет надаватиметься дітям, які живуть на території обслуговування цієї школи).
Нова система запроваджуватиметься поступово, щоб не сказати дуже повільно. Початкова школа запрацює з 1 вересня 2018 року, базова - з 1 вересня 2022 і профільна – з 1 вересня 2027. Проте закон містить опцію запровадження профільного трирічного навчання й раніше – як в окремих закладах, так і по всій країні. В міністерстві освіти й науки не виключають пришвидшення реформи і введення повноцінної 12-річки вже з 1 вересня 2022-23 років.
Такий варіант можливий, якщо суспільство в перші роки реформи усвідомить її важливість, а освітня й бюджетна системи будуть цілком готові до змін.
3. Професійна освіта
Закінчивши 9 класів, діти зможуть навчатися в професійних коледжах, здобуваючи професію як одночасно зі здобуттям повної вищої освіти, так і без нього.
4. Трирічний бакалаврат і дворічна магістратура
Для отримання диплому бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки. Натомість навчання в магістратурі стане довшим і триватиме два роки, зараз - півтора. Вступ у магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.
5. Автономія шкіл і більша свобода вчителя
Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, створювати для цього структурні підрозділи. Тобто, теоретично, може існувати заклад, що об’єднує дитсадок, початкову школу, гімназію, ліцей, університет, професійний коледж і музичну чи художню школу. Треба лише отримати відповідні ліцензії і пройти акредитацію.
Заклади освіти зможуть утворювати з іншими юридичними особами освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання.
Всі заклади освіти – від садочків до університетів – отримають значно більше свободи. Досі (з 2014 року) автономію мали лише виші.
Тепер же школи, дитсадки та інші заклади освіти всіх форм власності будуть мати самоврядні колегіальні органи – наглядові (піклувальні) та педагогічні ради, батьківські ради тощо – які прийматимуть найважливіші рішення. До складу наглядової (піклувальної) ради, якій засновник може делегувати свої повноваження, не можуть входити працівники цього закладу освіти і ті, хто в ньому навчається.
Директор школи чи дитсадка обиратиметься на 6 років конкурсною комісією у складі представників інших шкіл, місцевої влади, викладачів педагогічних вишів та громадськості. Для участі в конкурсі треба вільно володіти державною мовою і мати вищу освіту, але засновники мають право встановлювати й додаткові кваліфікаційні вимоги до кандидатів.
Директор самостійно братиме на роботу своїх заступників та інших педагогічних працівників. Освітній заклад має право оголосити конкурс на будь-яку вакансію, але головне, що призначення відбуватимуть без погодження з місцевою владою, яке потрібне зараз.
Заклади освіти та педагоги самостійно формуватимуть навчальні програми, які за поданням педагогічної ради затверджуватиме керівник закладу. Єдина вимога – їх відповідність державним стандартам освіти, прийнятим міністерством освіти й науки.
Учитель зможе вільно працювати за власною програмою і обирати форми донесення матеріалу до дітей. Водночас, міністерство розроблятиме типові програми для тих учителів, які не хочуть чи не можуть розробити власні.
Закон скасовує процедуру атестації шкіл та право місцевих управлінь освіти на їх інспектування.
Самі інспекції ліквідують, а працівники методкабінетів займатимуться замість перевірок підтримкою й допомогою закладам освіти. Перевірятиме ж ці заклади лише Державна служба якості освіти. Плановий аудит закладу, що включатиме перевірку дотримання ліцензійних умов, відбуватиметься раз на 10 років.
6. Директором можна бути не більше 12 років
Обмеження терміну перебування однієї людини на посаді керівника пошириться з вишів на всі заклади освіти. Довічних директорів шкіл більше не буде. Людина зможе обиратися на посаду директора не більше двох шестирічних термінів поспіль, а потім зможе працювати на іншій посаді в цій же школі або претендувати на директорство в іншій.
7. Більша зарплата вчителів
Посадовий оклад учителя найнижчої категорії становитиме три мінімальних зарплати. Цього рівня досягатимуть поступово, до 2023 року. Якби її запровадили негайно, такий оклад становив би 9600 гривень, а з різними надбавками вчителі заробляли б іще більше. Проте для цього треба було б знайти мінімум 87 мільярдів бюджетних гривень, що нереально.
Коли автори закону закладали цю норму, мінімальна зарплата дорівнювала прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Однак, з 1 січня 2017 року, вже після голосування закону в першому читанні, мінімальну зарплату встановили в розмірі двох мінімумів: 3200 гривень замість 1600, тож вартість освітнього законопроекту зросла на десятки мільярдів.
Тому до другого читання освітній комітет Верховної Ради вніс до тексту поправку, замінивши три мінімальних зарплати на чотири прожиткових мінімуми (на сьогодні 6736 гривень). Однак під час розгляду закону на пленарному засіданні з подачі Юлії Тимошенко поправку провалили.
І хоча на поступове підняття зарплати дається 5 років, все одно виконати цю норму, м’яко кажучи, складно. Тож якщо закон підпише Президент, і він набуде чинності, його зарплатні норми вочевидь все одно переглянуть під час прийняття бюжету-2018. Зарплата вчителів зросте, але наскільки – сказати складно.
Зарплата науково-педагогічного працівника найнижчої кваліфікації буде принаймні на 25% більшою, ніж зарплата вчителя найнижчої категорії. Оклад працівника кожної наступної категорії має підвищуватися принаймні на 10%.
8. Добровільна сертифікація вчителів
Всі педагогічні й науково-педагогічні працівники, як і зараз, мають обов’язково підвищувати кваліфікацію, але ця процедура зазнає докорінних змін. Ці послуги зможуть надавати різні державні, комунальні та приватні установи, а також громадські організації, які матимуть відповідну ліцензію. Вчитель сам обиратиме, де йому підвищувати кваліфікацію, це може бути й кілька різних установ, сумарний час навчання в яких має становити не менше 150 годин на 5 років.
Замість підвищення кваліфікації учитель може з власної ініціативи пройти добровільну сертифікацію на знання предмету і володіння сучасними освітніми методиками. Пройшовши таку сертифікацію, вчитель отримає на три роки сертифікат і 20% надбавку до зарплати, а також зможе навчати інших педагогів.
9. Інклюзивне навчання і перепрофілювання інтернатів
Закон заохочує навчання дітей з особливими потребами, сиріт та дітей зі складних родин у звичайних школах. За заявами батьків дітей з особливими потребами школи мають створювати спеціальні класи, де такі діти могли б навчатися. Якщо це необхідно, діти з особливими потребами можуть іти в школу пізніше й навчатися довше.
Дітям з вадами слуху створять умови для навчання мовою жестів.
До 31 грудня 2021 року всі школи-інтернати мають стати або звичайними школами, дитсадками чи іншими закладами освіти, доступними для всіх дітей, або дитячими будинками в системі мінсоцполітики. Рішення про долю кожного інтернату прийматимуть обласні та Київська міська ради.
10. Освітні округи
Різні заклади освіти в межах певної території (включно з закладами позашкільної освіти, культури, фізкультури) становитимуть єдиний освітній округ, своєрідним центром якого стане опорна школа, зручно розташована для підвозу дітей з інших населених пунктів і забезпечена кваліфікованими кадрами та сучасним обладнанням.
11. Українська мова
Освітній процес в усіх закладах освіти відбуватиметься українською мовою. Представники національних меншин мають право навчатися в окремих групах дитсадків та класах початкової школи, в яких, крім української, буде використовуватися в освітньому процесі мова відповідної меншини.
Починаючи з 5 класу, вся освіта відбуватиметься українською мовою, винятки можливі лише для представників корінних народів (перш за все кримських татар), які можуть зберігати двомовне навчання до закінчення старшої школи.
Для першокласників така система запрацює з 1 вересня 2018 року, а для тих, хто почав учитися в школах з мовою національних меншин раніше, - з 1 вересня 2020 року, причому впродовж цих трьох років у школах з навчанням мовами меншин буде поступово збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською.
Вивчення української мови стає обов’язковим в усіх закладах освіти (включаючи виші, в багатьох із яких таке викладання припинили на підставі закону «Про вищу освіту»).
У закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Варто відзначити, що серед 24 мов ЄС є і мови деяких нацменшин України – румунська, угорська, польська, болгарська, словацька тощо.
Російська ж мова до мов ЄС не належить, тому навіть окремі предмети чи дисципліни (окрім, власне, курсу російської мови) не зможуть викладатися російською ні в базовій чи профільній школі, ні у музичних або художніх школах, ні в університетах чи професійних коледжах.
Мовна стаття закону, остаточну редакцію якої сформулювала робоча група з представників різних фракцій, міністерства освіти та експертів в день голосування за закон, вже викликали негативну реакцію Москви, Будапешта та Бухареста, однак формально ні ворогам, ні партнерам України нема до чого причепитися – норми цієї статті чітко відповідають як нашій Конституції, так і міжнародним договорам, ратифікованим Україною.
А рівень захисту прав меншин у новому законі все одно значно вищий, ніж рівень захисту українців у тій же Румунії чи Угорщині, не кажучи вже про Росію.
12. Інформаційна прозорість
Кожен заклад освіти зобов’язаний розмістити у відкритому доступі на своєму сайті (чи сайті засновника) всю важливу інформацію про свою діяльність.
До такої інформації закон, зокрема, відносить статут, ліцензії, сертифікати про інституційну акредитацію та акредитацію програм, структуру та органи управління закладу, кадровий склад, освітні програми, мови освітнього процесу, вакансії й конкурси, матеріально-технічне забезпечення, наявність гуртожитків, місць у них та розмір оплати за проживання, результати моніторингу якості, річний звіт, правила прийому, умови доступності для осіб з особливими потребами, розмір плати за навчання, перелік і вартість додаткових послуг тощо.
Обов’язково має оприлюднюватися кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.
13. Академічна доброчесність
Закон зобов’язує учасників освітнього процесу дотримуватися академічної доброчесності.
Порушеннями академічної доброчесності вважаються плагіат, самоплагіат (коли людина видає свої старі наукові результати за нові), фабрикація чи фальсифікація даних, списування, обман, хабарництво та необ’єктивне оцінювання.
Порушнику доброчесності загрожує відмова у присудженні наукового ступеня чи звання, позбавлення вже присуджених ступенів, звань, кваліфікаційних категорій, позбавлення права обіймати певні посади. Учнів і студентів за порушення доброчесності можуть направити на перескладання іспиту, контрольної тощо, повторне проходження курсу, позбавити стипендії чи пільг або відрахувати з навчального закладу.
14. Більше джерел фінансування
Держава, як і зараз, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на загальну середню освіту, в тому числі й на здобуття середньої освіти в професійно-технічних закладах. Професійну складову цих закладів фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.
Держава фінансуватиме навчання на бюджетних місцях у вишах та підготовку фахівців дефіцитних робітничих професій в системі профтехосвіти.
Місцева влада й органи самоврядування мають створити належні умови для роботи закладів освіти, у т.ч. забезпечити їх приміщеннями та організувати підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних шкіл.
Дошкільна і позашкільна освіта фінансуватиметься переважно з місцевих бюджетів, які завдяки децентралізації за три роки зросли більш ніж удвічі. При цьому дитсадки, а також приватні школи, які обґрунтують вартість навчання, отримають додаткові гроші на кожну дитину з держбюджету.
Загалом же кожен заклад освіти матиме право отримувати гроші з бюджетів різних рівнів, а також із будь-яких джерел, не заборонених законом. Освітні заклади матимуть право отримувати добровільні пожертви, гранти, дивіденди, допомогу від батьків, приватних партнерів тощо, надавати платні послуги, продавати вироблену в майстернях чи виробничих підрозділах продукцію тощо. Кошти кожен заклад зможе вільно витрачати на свою статутну діяльність, а тимчасово вільні гроші зможе розміщувати в державних банках.
15.Щоб закон запрацював повною мірою, потрібно ухвалити ще багато документів
Закон «Про освіту» - базовий документ, який містить посилання на інші закони (з яких прийнято лише закон «Про вищу освіту») та підзаконні акти.
Щоб реформа запрацювала на повну силу, необхідно чимшвидше ухвалити закони про середню освіту, про професійну освіту, зміни до Податкового та Митного Кодексів, що зменшать податковий тягар із закладів освіти та інші акти, а також утворити чи реорганізувати органи управління, передбачені новим освітнім законодавством.
Отже, ухвалення нового закону про освіту – далеко не останній, але визначальний крок на шляху освітньої реформи, який визначає її головний зміст і спрямованість. У будь-якому разі на освіту чекають зміни, результати яких зможемо оцінити лише з роками.

Стаття 36 проекту Закону присвячена академічній доброчесності.

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право;
надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;
списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
повторне проходження навчального курсу;
відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту).

За порушення принципів академічної доброчесності визначених у статті 36 пропонується запровадити академічну відповідальність. На думку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, запропоноване у частині 5, 6, 7 статті 36 проекту поняття академічної відповідальності є некоректним. Адже, Основний Закон держави чітко визначив види юридичної відповідальності, до яких належать - цивільно-правова, кримінальна, адміністративна та дисциплінарна відповідальності, згідно з пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України.

Якщо ви виявили у себе наступні симптоми:
- температура 37,5 - 39 ° С,
- головний біль,
- біль у м'язах, суглобах,
- озноб,
- кашель,
- нежить або закладений ніс,
- біль (першіння) в горлі.
Що робити при виникненні симптомів ГРВІ та грипу:
1. Залишіться вдома, не заражайте оточуючих.
2. Батьки! Не відправляйте хворих дітей у школу, на культурно-масові заходи.
3. При температурі тіла 38 - 39 ° С викличте дільничного лікаря додому або бригаду «швидкої допомоги».
4. Вживайте рідину частіше, ніж звичайно (чаї, морси, компоти, соки).
5. При кашлі і чханні прикривайте рот і ніс хустинкою або серветкою.
Важливо!
- не рекомендується переносити ГРВІ, грип «на ногах»;
- своєчасне звернення до лікаря і ранній початок лікування (перші 48 годин захворювання) знизять ризик розвитку ускладнень ГРВІ, грипу: бронхіту, пневмонії, отиту, менінгіту, енцефаліту, ураження серця, нирок та інших внутрішніх органів і систем.
Що потрібно робити для профілактики:
1. Найбільш ефективна міра профілактики проти грипу - щорічна вакцинація проти грипу до початку епідсезону.
2. Користуйтеся маскою в місцях скупчення людей. Скоротіть час перебування в місцях масових скупчень людей.
3. Уникайте тісних контактів з людьми, які чхають, кашляють.
4. Не торкайтеся до очей, носа, рота.
5. Ретельно мийте руки з милом, промивайте порожнину носа. Можна протирати руки бактерицидними серветками.
6. Регулярно провітрюйте приміщення, в якому перебуваєте, і робіть вологе прибирання.
7. Уникайте обіймів, поцілунків, рукостискань.
8. Вживайте в їжу продукти, що містять вітамін С (журавлина, брусниця, лимон та ін), а також страви з додаванням часнику, цибулі.
9. У разі появи хворих на ГРВІ, грип у сім'ї, учнівському колективі рекомендується почати прийом противірусних препаратів з профілактичною метою (з урахуванням протипоказань і згідно з інструкцією із застосування препарату).

Зовнішнє оцінювання проводиться з метою забезпечення прав осіб на рівний доступ до вищої освіти та оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам.
Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог.
Зовнішнє оцінювання проводиться щороку з використанням технологій педагогічного тестування. Завдання сертифікаційних робіт укладаються Українським центром відповідно до програм зовнішнього оцінювання з певних навчальних предметів.
Строки організації та проведення зовнішнього оцінювання, перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє оцінювання, та мов національних меншин, якими здійснюється переклад текстів, визначаються наказами Міністерства освіти і науки України.
Учасникам зовнішнього оцінювання створюються рівні умови шляхом стандартизації процедур проведення зовнішнього оцінювання.
Для учасників з особливими освітніми потребами в пунктах зовнішнього оцінювання створюються особливі (спеціальні) умови для проходження оцінювання.
Результатом зовнішнього оцінювання є кількісна оцінка рівня навчальних досягнень учасника зовнішнього оцінювання.
Результати зовнішнього оцінювання використовуються:
• для визначення конкурсного бала під час відбору осіб, які вступають на навчання до закладів вищої освіти для отримання ступеня молодшого бакалавра, бакалавра (магістра і спеціаліста медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної освіти;
• як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти;
• для визначення стану функціонування системи загальної середньої освіти та прогнозування її подальшого розвитку.
Результати з певного навчального предмета визначаються за:
• рейтинговою шкалою 100-200 балів – для усіх учасників, які подолали поріг «склав / не склав»
• критеріальною шкалою 1-12 балів – для учасників з числа випускників системи середньої освіти поточного навчального року, які обрали цей навчальний предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього оцінювання.
Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи, розроблених Українським центром для відповідного предмета, та схем оцінювання завдань відкритою форми з розгорнутою відповіддю.
Рішення про встановлення порога «склав / не склав» ухвалює експертна комісія з визначення рейтингової оцінки. З урахуванням установленого порога «склав / не склав» здійснюється генерування таблиці за шкалою 100-200 балів.
Таблиці за шкалою 1-12 балів розробляються та ухвалюються експертною комісією з визначення оцінки рівня навчальних досягнень.
Офіційне оголошення результатів зовнішнього оцінювання здійснюється шляхом їх розміщення на інформаційних сторінках учасників зовнішнього оцінювання:
• з української мови і літератури, математики, історії України, англійської, іспанської, німецької, французької мов – не пізніше ніж через 25 календарних днів після проведення зовнішнього оцінювання із зазначених предметів;
• з інших предметів – не пізніше ніж через 14 календарних днів.
Результати зовнішнього оцінювання у вигляді рейтингових оцінок за шкалою 100-200 балів передаються Українським центром до відповідного реєстру в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 11 травня № 635 урегулювано проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року. Відповідно до наказу кожен зареєстрований учасник має право пройти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Загалом зовнішнє незалежне оцінювання відбуватиметься з одинадцяти навчальних предметів:

• українська мова і література
• історія України
• математика
• біологія
• географія
• фізика • хімія
• англійська мова
• іспанська мова
• німецька мова
• французька мова
Зміст сертифікаційних робіт відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказами Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2018 року №696, від 20 грудня 2018 року № 1426.

Переклад завдань сертифікаційних робіт з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії здійснюватиметься кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 9 липня 2019 року № 947 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року.

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ У ФОРМІ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Результати зовнішнього оцінювання із трьох навчальних предметів зараховуються як результати державної підсумкової атестації (за шкалою 1–12 балів) за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів (слухачів, студентів) закладів загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які в 2020 році завершують здобуття повної загальної середньої освіти:

українська мова і література (частина з української мови) (обов’язково);
математика або історія України (період ХХ — початок ХХІ століття) (на вибір випускника);
один з предметів із запропонованого вище переліку (на вибір випускника).
Учням, які виберуть для проходження державної підсумкової атестації іноземну мову, результат за ЗНО буде зараховано як результат за ДПА (за шкалою 1–12 балів), залежно від рівня, на якому вони цю мову вивчали:

для тих, хто вивчав мову на профільному рівні, оцінкою за ДПА буде результат виконання завдань рівня стандарту та профільного рівня;
для тих, хто вивчав мову на рівні стандарту, оцінкою за ДПА буде результат виконання завдань рівня стандарту.
ВСТУП
Відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України, 2020 року під час вступу до вишу зараховуватимуть результати зовнішнього незалежного оцінювання 2017, 2018, 2019 та 2020 років з усіх предметів, крім іноземних мов. Якщо як конкурсний предмет встановлено іноземну мову, вступник має право подавати оцінку із сертифікатів 2018, 2019 та 2020 років з однієї з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська) на власний розсуд.

Психологи запропонували 5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:
• Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.
• Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.
• Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи – їм цікаво, а для вас неабияка допомога. Можна разом помити посуд, приготувати смачну страву або полити вазони. А ще можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.
• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.
• Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися.
«Кожним мамі та татові корисно задавати собі одне запитання: «Коли моя дитина підросте і буде згадувати своє дитинство, що вона буде пам’ятати?» Відповідаючи на це запитання кожен повинен зрозуміти, чи правильно дитина проводить своє дозвілля. Зрозуміло, що батьки, які прийшли з роботи, не завжди можуть активно проводити з дитиною час. І телефон для батьків інколи є рятівним. Але пам’ятайте, що діти дуже швидко виростають. Тому шукайте скрізь балансу – аби був час і для себе, і для дитини.
У якому віці можна лишати дитину вдома наодинці
У зв’язку з оголошенням у школах карантину діти залишаються вдома. Батькам, які мають молодших школярів і працюють, іноді доводиться ламати голову - як бути: залишатися з дитиною вдома чи спробувати залишати її вже наодинці. Добре, якщо поруч бабусі, дідусі, сусіди, знайомі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема?
«Юридично залишати на самоті дитину до 11 років заборонено. З психологічної точки зору теж. Однак, є діти, яких і в 15 років залишити наодинці небезпечно. Як дізнатися, чи готова ваша дитина бути деякий час одна? Для цього запитайте, скажімо, дитину чи погана звичка гризти нігті. Здебільшого діти відповідають, що це погано. На перший погляд, батьки вважають, що дитина молодець і що вона все правильно каже. Після цього поставне друге питання: «Чому ти вважаєш, що це погано?». Якщо у дитини є сформоване відчуття "я" і "що важливо для мене", то вона відповідатиме: «У мене нігті будуть не красиві…», «Це погано для мого здоров’я». Якщо ж у дитини цього поняття ще немає, відповідь буде: «Бо мама буде сваритися і дітки будуть сміятися». Відчуваєте різницю? Ось це запитання можна використовувати перевіряючи, чи готова ваша дитина бути вдома одна. Якщо дитина не лише розуміє, що є погане і хороше, а коли усвідомлює, чому це для неї погано або добре. В жодному разі не залишайте дітей, коли помічаєте, що у них поганий настрій або спостерігається депресивний стан. Якщо безвихідь і залишити дитину наодинці все ж таки доведеться, дайте її таке завдання, яке дитина може виконати. Наприклад, скласти пазли або розмалювати малюнок. Повернувшись додому, не забудьте похвалити своє чадо та сказати, що ви ним пишаєтеся».

Останнім часом в освітньому просторі все частіше можна почути таке словосполучення, як «інклюзивна освіта», або «інклюзивне навчання».
Інклюзія— процес включення всіх громадян в соціумі.
І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті.
Інклюзія — це процес реального включення осіб з особливими потребами в активне суспільне життя.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей»
Заклади інклюзивного типу працюють з усіма дітьми, незалежно від рівня їх фізичного розвитку, расової приналежності та інших чинників. Тому думка про те, що в них все пристосоване (форми та методи навчання і виховання, обладнання, тощо) лише для «особливих» діток є помилковою. Такі заклади в однаковій мірі приділяють увагу всім вихованцям. Вони створюють найбільш сприятливі умови для оволодіння дітьми навичками колективної праці і самообслуговування , розвитку та навчання, вчать співчуттю і толерантному відношенню до всіх.
Завдяки інклюзії у дітей, що мають різні обмеження, формується та розвивається почуття, що вони такі ж як всі,нічим не відрізняються від свої здорових однолітків. А здорові діти навчаються сприймати своїх «особливих» друзів звичайними, намагаються налагоджувати з ними приятельські стосунки.
Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивна освіта дозволяє:
- Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.
- Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
- Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
- Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
- Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
- Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
- Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Переваги інклюзивної освіти:
для дітей з особливими освітніми потребами:
- Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
- Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
- Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
- Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
- У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.
для інших дітей:
- Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
- Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
- Діти вчаться співробітництву.
- Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
для педагогів та фахівців:
- Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
- Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
- Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

18 січня 2020 року у Вельбівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбулися педагогічні читання на тему « Ігрові технології навчання як одна з інноваційних форм освітнього процесу». Учасники педагогічних читань обговорили застосування ігрових технологій навчання у освітньому процесі та представили конкретні приклади їх реалізації. Під час педагогічних читань вчителі школи отримали досвід командної роботи, використовували ігрові технології, працюючи над удосконаленням комунікативних навичок, формували власний стиль лідерства, який сприятиме успішному становленню їх як учителів-предметників у сучасній школі.

"Домашні завдання і вимоги до них"

09 cічня 2020 року у Вельбівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбувся семінар для педагогів "Домашні завдання і вимоги до них"
Керівником цього семінару виступила заступник директора з навчально-виховної роботи Буйністрович Ольга Юріївна, яка створила творчу групу, до складу якої ввійшли вчителі різних категорій та предметів. Колеги ділилися своїм досвідом з актуальної теми і пропонували свої рекомендації стосовно домашніх завдань.

Директор школи Кулиба Лілія Ростиславівна звернула увагу присутніх педагогів на ключові освітні компетентності, де виділила головну - самоосвітня компетентність.

Остапович Степан Михайлович вчитель фізики свій виступ направив на диференційований підхід навчання через домашні завдання.

Тишкун Юлія Вікторівна , вчитель початкових класів, розповіла про характер і обсяг домашніх завдань у початковій ланці.

Трофімчук Віра Григорівна , вчитель хімії та біології, звернулася до нормативної бази, якою повинні користуватися усі педагоги.

Мартинюк Ірина Іванівна, вчитель української мови та літератури, звернула увагу на поради щодо домашнього завдання.

Семінар пройшов дуже цікаво і змістовно.
Багато корисних порад виступаючі вчителі запропонували своїм колегам. Такі семінари позитивно впливають на якість навчання та виховання учнів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Шановні батьки! У вас підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.
13. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

12 грудня 2019 року відбувся психолого-педагогічний консиліум щодо адаптації учнів 5-го класу. Заступник директора з навчально-виховної роботи Буйністрович Ольга Юріївна ознайомила присутніх з характеристикою молодшого підліткового віку та з результатами дослідження перебігу адаптаційного процесу в 5 класі, а також розповіла про ознаки успішної адаптації та про найоптимальніші варіанти реагування на прояви дезадаптації та закликала враховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів. Класовод Клепар Надія Іллівна акцентувала увагу на особливостях класного колективу. Медична сестра Мартинюк Катерина Василівна охарактеризувала стан здоров'я школярів. Психолог закладу Мамай Оксана Василівна акцентувала увагу на психологічних особливостях школярів цього віку. Відгуки вчителів, які працюють з даною категорією дітей, дозволяють стверджувати, що 5-тий клас – це сформований колектив зі своїми традиціями і особливостями. Учні володіють необхідною сумою знань, умінь і навичок для успішної адаптації в середній ланці школи. Більшість з них працездатні, активні на уроках та емоційно чуйні.
Заступник директора Ольга Юріївна підсумувала всі виступи та зазначила, що успішній адаптації учнів 5-го класу до навчання в основній школі сприятиме цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

29 листопада 2019 року у Вельбівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбулося засідання творчої групи вчителів 5-11 класів за темою «Інформаційно- комунікаційних технології навчання». Засідання проходило у нетрадиційній формі: учасники заходу стали гостями «Педагогічної кав’ярні». Вітала присутніх заступник директора з навчально-виховної роботи Буйністрович Ольга Юріївна. Протягом теоретичної частини учасники творчої групи поповнили знання з ІКТ – технологій та прийняли участь у виконанні різних нестандартних вправ.
В практичній частині вчителі 5-11 класів взяли участь у круглому столі на тему : «Використання ІКТ для розвитку творчого мислення учнів».

ЗАСІДАННЯ ТВОРЧОЇ ГРУПИ ВЧИТЕЛІВ-ПОЧАТКІВЦІВ

29 листопада 2019 року у Вельбівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів проведено засідання творчої групи на тему «Стратегії розвитку критичного мислення молодших школярів: від теорії до практики».
Відкрила захід,заступник директора з навчально-виховної роботи Буйністрович Ольга Юріївна, ознайомила присутніх із метою та планом роботи творчої групи, наголосивши на важливості критичного мислення як ключової навички ХХІ століття.
Панораму творчих знахідок щодо ефективного застосування технології розвитку критичного мислення молодших школярів учасники творчої групи мали змогу спостерігати на відкритих уроках вчителів школи Душнюк Лілії Дмитрівни, Войдило Світлани Феодосіївни, Тишкун Юлії Вікторівни, Ковальчук Ольги Євгенівни.
Цікавий майстер-клас «Особливості застосування окремих методів розвитку критичного мислення на різних етапах уроку» провела Ковальчук Ольга Євгенівна.

На засіданні творчої групи з підтримки інклюзії у Вельбівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів обговорили питання психологічного супроводу дитини з особливими потребами.

21грудня 2019 року, згідно плану роботи школи відбулося засідання консультативно-педагогічної творчої групи з підтримки інклюзії у навчальному закладі.
Буйністрович Ольга Юріївна ознайомила присутніх з нормативно-правовим забезпеченням інклюзивної освіти в Україні.
Про корекційні роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розповіла Груша Людмила Миколаївна – вчитель географії, а Мамай Оксана Василівна, психолог школи, звернула увагу вчителів на психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти.

Нещодавно в стінах школи відбулася X Міжнародна природознавча гра «Геліантус -2019». У цьому році участь у змаганні взяли 8 школярів. Найактивнішими учасниками гри стали учні 4, 5,6 класів.
«Геліантус» – це змагання, у якому учні можуть показати свої знання у різних навчальних дисциплінах, зокрема таких, як: фізика, біологія, географія та хімія. Природознавча гра дає змогу учням розкрити свої здібності, тому що вона вимагає не лише знання предметів, а й логічне мислення та уяву.
На початку заходу учнів привітала та побажала успіхів вчитель географії Груша Людмила Миколаївна, яка пояснила правила та вимоги до написання гри «Геліантус». Учасники отримали завдання та бланки для відповідей. Усі запитання були подані у незвичній формі. Для того, щоб гра не була нудною, її організатори використали: яскраві малюнки, смайли, схеми, діаграми, карту світу та навіть вірші. Напружена тиша стояла в класі. Було зрозуміло, що учні дуже серйозно готувалися до конкурсу, тому що вони швидко відповідали на досить складні завдання.

Однією з найважливіших потреб сучасної школи є формування у дітей здатності стати успішними учнями.
І це може зробити лише успішний учитель. А й справді, якщо ми будемо вчити покоління Z так, як учили нас, то ми вкрадемо їхнє майбутнє. Саме в цьому ще раз переконалися учасники творчої групи вчителів 5-11 класів.
27 вересня 2019 року заступник директора з навчально-виховної роботи Буйністрович Ольга Юріївна провела засідання творчої групи вчителів 5-11 класів.
У ході засідання члени творчої групи поділилися багаторічним досвідом роботи над проблемою: «Проектування творчого зростання вчителя та учня в умовах креативної освіти».
Вчитель географії Груша Людмила Миколаївна поділилася секретами мотивації школярів до навчання.
Ні для кого не секрет, що далеко не всім дітям подобається вчитися. Чому? Причини різні: відсутність зацікавленості, лінь, складнощі у засвоєнні матеріалу, психологічний стан тощо. Але результат один: немає мотивації до навчання – немає хороших знань.
Чи можна цьому зарадити? Можна! Звісно, змушувати вчитися, розповідаючи про те, що це дуже корисно та колись у майбутньому точно знадобиться – це найгірший спосіб досягти мети. До того ж, існують більш дієві способи мотивування школярів до навчання. Що може переконати учнів навчатися та стимулювати їх інтерес?
Зміст матеріалу. Так, далеко не всі учні дуже хочуть вчитися, у багатьох з них зовсім інші бажання. Наприклад, діти молодшого шкільного віку більше люблять бавитися, й їхньої провини в цьому немає. Вчитель, у свою чергу, має змінити напрям прагнень дітей таким чином, щоб він відповідав педагогічним цілям. Учні хочуть гратися? Використовуйте як засіб навчання дидактичні ігри!
Співпраця. Враховуйте інтереси учнів, поговоріть з ними та дізнайтеся, що саме їх цікавить, що вони хочуть дізнатися та в який спосіб. Так ви дізнаєтеся про ключові потреби дітей, а отже – зможете підлаштувати під них навчальний план. Хваліть дітей, заохочуйте їхнє бажання досягти визнання, адже багато хто з дітей вчиться не стільки заради знань, скільки заради престижу. У цьому немає нічого поганого, такі прагнення необхідно заохочувати.
Свобода вибору. Не секрет, що далеко не всім учням подобається навчатися лише через те, що їм нецікаво сприймати стандартний навчальний матеріал. Можливо, школярам потрібно більше індивідуальних чи творчих завдань, а може, вони зможуть краще працювати у групах.
Щоб отримати максимальний ефект, учителю необхідно виробити певну стратегію.
Побудувати теоретичну логіку предмету, зробивши учнів не просто виконавцями певних завдань, а своїми повноправними партнерами.
Обирати та подавати навчальний матеріал у такому форматі, який точно зацікавить учнів.
Використовувати різноманітні методи і форми навчання. Такий підхід завжди викликає інтерес та стимулює школярів до пізнання нового.
Орієнтуватися на реалістичні вимоги. Вони мають бути високими, але не настільки, щоб учні не могли їх виконати, інакше вони просто втрачають інтерес до навчання.
Вимоги треба підвищувати поступово.
Забезпечити стабільний та оперативний зворотній зв’язок з учнями.
Не забувати хвалити учнів, якщо вони на це заслуговують.
Аналізувати учнівські роботи максимально конкретно та коректно. Діти мають розуміти, що, якщо є критика, то вона стосується саме певних недоліків роботи, а не особистості школяра.
Не дозволяти жорсткої конкуренції між учнями та не порівнювати їх між собою. Конкуренція далеко не завжди стимулює до нових досягнень, навпаки – вона може призвести до негативних наслідків.
Давати учням свободу вибору. Якщо це можливо, нехай вони самі обирають види робіт з кількох альтернативних варіантів.
Відповідна мотивація навчальної діяльності завжди приносить позитивний результат. А щоб досягти його швидше, використовуйте різноманітні прийоми розвитку пізнавальної активності. Добре працюють такі способи мотивації навчальної діяльності як бесіда, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, використання прийомів критичного мислення, наприклад, «Мозкової атаки», творчих завдань або дидактичних ігор тощо.